Відповідаємо на запитання стосовно скасування дії електронних цифрових підписів (далі — ЕЦП) з 7 листопада 2020 року.
На основі чого скасовується дія ЕЦП?
7 листопада 2018 року набув чинності оновлений Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII (далі — Закон № 2155). Ним запроваджено поняття нового, більш захищеного електронного підпису — «кваліфікований електронний підпис» (далі — КЕП) та скасовано поняття ЕЦП.
Оскільки на той момент усі платники податків користувалися виключно ЕЦП, було вирішено організувати їх поступовий перехід на КЕП. Тому згідно із частиною 5 розділу VII Закону № 2155 платники податків могли повноцінно використовувати ЕЦП протягом 2 років з моменту набуття чинності нових норм. Таким чином вони отримали можливість замінити ЕЦП на КЕП у зручний для себе час.
Що робити, якщо ви отримали електронний підпис до 7 листопада 2018 року?
Якщо ви отримали електронний підпис до 7 листопада 2018 року і потім не оновлювали чи не продовжували його, то ви є власником старого ЕЦП, який буде недійсним з 7 листопада.
Для того щоб отримати актуальний КЕП та продовжувати підписувати електронні документи і податкову звітність, потрібно звернутися до обраного Акредитованого центру сертифікації ключів (далі — АЦСК) із переліку.
Що робити, якщо ви отримали електронний підпис після 7 листопада 2018 року?
Після 7 листопада 2018 року більшість АЦСК видавали платникам податків електронний підпис у вигляді КЕП. Обов’язково впевніться в тому, що ви є власником саме такого ключа, щоб комфортно продовжувати свою роботу після 7 листопада. Для цього зверніться до АЦСК, в якому ви отримали електронний підпис.
У якому вигляді можуть зберігатися КЕП?
Оскільки КЕП є електронним файлом, для його зберігання потрібен фізичний носій. Відповідно до норм Закону № 2155 такий носій має назву «засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки». Він може мати такий вигляд
• звичайний пристрій, на якому створюється та зберігається КЕП: будь-який флеш-накопичувач, жорсткий диск комп’ютера тощо. Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону № 2155 він називається простим засобом КЕП;
• пристрій із вбудованими апаратно-програмними засобами, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, копіювання чи ознайомлення з параметрами особистого ключа. Такий пристрій називається захищеним носієм особистих ключів та відповідає умовам пункту 2 Порядку використання електронних довірчих послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749. Прикладом такого носія є токен (компактний пристрій, призначений для забезпечення інформаційної безпеки користувача, також використовується для ідентифікації його власника, безпечного віддаленого доступу до інформаційних ресурсів тощо).
Те, в якому вигляді має зберігатися ваш ключ, залежить від вашого виду діяльності.
Хто має зберігати КЕП виключно на захищених носіях?
Згідно з вимогами абзацу другого частини 2 статті 17 Закону № 2155 з 7 листопада 2020 року зберігати КЕП на захищених носіях особистих ключів (токенах) зобов’язані такі суб’єкти:
• представники органів державної влади;
• представники органів місцевого самоврядування;
• працівників державних установ, підприємств, організацій;
• нотаріуси;
• державні реєстратори та суб’єкти, що виконують їхні обов’язки згідно з уповноваженням держави.
