Роз’яснення щодо скасування дії ЕЦП


Відповідаємо на запитання стосовно скасування дії електронних цифрових підписів (далі — ЕЦП) з 7 листопада 2020 року.

На основі чого скасовується дія ЕЦП?

7 листопада 2018 року набув чинності оновлений Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII (далі — Закон № 2155). Ним запроваджено поняття нового, більш захищеного електронного підпису — «кваліфікований електронний підпис» (далі — КЕП) та скасовано поняття ЕЦП.

Оскільки на той момент усі платники податків користувалися виключно ЕЦП, було вирішено організувати їх поступовий перехід на КЕП. Тому згідно із частиною 5 розділу VII Закону № 2155 платники податків могли повноцінно використовувати ЕЦП протягом 2 років з моменту набуття чинності нових норм. Таким чином вони отримали можливість замінити ЕЦП на КЕП у зручний для себе час.

Що робити, якщо ви отримали електронний підпис до 7 листопада 2018 року?

Якщо ви отримали електронний підпис до 7 листопада 2018 року і потім не оновлювали чи не продовжували його, то ви є власником старого ЕЦП, який буде недійсним з 7 листопада.

Для того щоб отримати актуальний КЕП та продовжувати підписувати електронні документи і податкову звітність, потрібно звернутися до обраного Акредитованого центру сертифікації ключів (далі — АЦСК) із переліку.

Що робити, якщо ви отримали електронний підпис після 7 листопада 2018 року?

Після 7 листопада 2018 року більшість АЦСК видавали платникам податків електронний підпис у вигляді КЕП. Обов’язково впевніться в тому, що ви є власником саме такого ключа, щоб комфортно продовжувати свою роботу після 7 листопада. Для цього зверніться до АЦСК, в якому ви отримали електронний підпис.

У якому вигляді можуть зберігатися КЕП?

Оскільки КЕП є електронним файлом, для його зберігання потрібен фізичний носій. Відповідно до норм Закону № 2155 такий носій має назву «засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки». Він може мати такий вигляд

• звичайний пристрій, на якому створюється та зберігається КЕП: будь-який флеш-накопичувач, жорсткий диск комп’ютера тощо. Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону № 2155 він називається простим засобом КЕП;

• пристрій із вбудованими апаратно-програмними засобами, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, копіювання чи ознайомлення з параметрами особистого ключа. Такий пристрій називається захищеним носієм особистих ключів та відповідає умовам пункту 2 Порядку використання електронних довірчих послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749. Прикладом такого носія є токен (компактний пристрій, призначений для забезпечення інформаційної безпеки користувача, також використовується для ідентифікації його власника, безпечного віддаленого доступу до інформаційних ресурсів тощо).

Те, в якому вигляді має зберігатися ваш ключ, залежить від вашого виду діяльності.

Хто має зберігати КЕП виключно на захищених носіях?

Згідно з вимогами абзацу другого частини 2 статті 17 Закону № 2155 з 7 листопада 2020 року зберігати КЕП  на захищених носіях особистих ключів (токенах) зобов’язані такі суб’єкти:

• представники органів державної влади;

• представники органів місцевого самоврядування;

• працівників державних установ, підприємств, організацій;

•  нотаріуси;

• державні реєстратори та суб’єкти, що виконують їхні обов’язки згідно з уповноваженням держави.

 

Матеріали до теми


Мобільний застосунок «Пенсійний фонд» у смартфонах та планшетах
Мобільний застосунок “Пенсійний фонд” надає доступ до електронних сервісів Пенсійного фонду України у зручному форматі з мобільних пристроїв (смартфонів та ...
Нормативно-правові акти окупаційних сил не є правомірними
Нормативно-правові акти окупаційних сил та окупаційних адміністрацій російської федерації є нікчемними, не створюють жодних правових наслідків, і нікчемність цих актів ...