Вхід

(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.
(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.

Щодо можливості звільнення працівника за власним бажанням, до закінчення терміну укладення з ним, при прийнятті на роботу строкового трудового договору

Дата публікації: 30.06.2021

До Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області звернувся громадянин з питання можливості його звільнення за власним бажанням, до закінчення терміну укладення з ним, при прийнятті на роботу строкового трудового договору.

Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було надано роз’яснення, а саме, частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) законодавчо визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. При цьому трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін так і таким, що укладається на час виконання певної роботи. Тобто строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Строковий трудовий договір установлюється за взаємної згоди сторін на будь-який строк, протягом якого працівник бере на себе зобов’язання працювати на підприємстві, в установі, організації. Правовий статус працівника, з яким укладено строковий договір, не відрізняється від правового статусу працівника, з яким укладено трудовий договір на невизначений строк. У наказі (розпорядженні) про укладання строкового договору обов’язково зазначається про його строковий характер. Інакше працівник вважатиметься прийнятим на роботу за безстроковим трудовим договором.

Під час укладання строкового трудового договору працівник фактично погоджується працювати певний строк, відповідно він не матиме права розривати трудові відносини до закінчення строку договору в односторонньому порядку без поважних на це причин.

Тому, тільки за наявності поважної причин, робітник, який працює за строковим договором, може звільнитися за власним бажанням на підставі статті 39 КЗпП — розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника. Тобто, розірвати трудовий договір у випадку: хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи; порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Роз’яснення поняття строкового договору, характеру наступної роботи, умови її виконання, можливості дострокового розірвання такого договору також міститься в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 3 лютого 2003 року № 06/2-4/13.

Крім того, в абзаці 4 пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 жовтня 1995 року № 18), що у справах про звільнення також було зазначено, що відповідно до статті 39 КЗпП працівник вправі вимагати розірвання строкового трудового договору за наявності для цього поважних причин. Спори про дострокове розірвання такого трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів (статті 224, 231, п. 1 ст. 232 КЗпП).