Управління Держпраці у Черкаській області відповіло на питання представника суб’єкта господарювання щодо такої ситуації: «На підприємстві введена погодинна оплата праці. Працівники прийняті на повний робочий день, проте працюють різну кількість годин, тобто працівник може працювати по 4, 5, 6 годин на день. Як проводити оплату?».
Відповідно до статей 21, 141 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, забезпечити працівникові умови праці, необхідні для виконання роботи, забезпечувати трудову й виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці.
Якщо працівнику встановлено повний робочий час, який становить 40 годин на тиждень, а фактично він працює меншу кількість годин у зв’язку із відсутністю організаційних або технічних умов, то має місце простій не з вини працівника. Простій не з вини працівника відповідно до статті 113 КЗпП підлягає оплаті з розрахунку не менше від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Непроведення оплати часу простою не з вини працівника є порушенням законодавства про працю, за яке передбачена адміністративна та фінансова відповідальність.
Адміністративна відповідальність передбачена статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення і передбачає штраф у розмірі від 510 до 1700 грн, а у разі повторного вчинення або вчинення тих самих діянь щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда — від 1700 до 5100 грн.
Статтею 265 КЗпП передбачена фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю. Оскільки оплата часу простою не з вини працівника є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, сума штрафу складатиме 10 мінімальних заробітних плат за одного працівника, 41 730 грн».
