Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, частини третьої статті 67 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статті 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП.
Оскільки зупинена дія норми статті 73 КЗпП, 12 квітня 2026 року перестає бути днем, в який робота не проводиться. Великдень, звісно, залишиться для вірян релігійним святом, але на державному рівні втрачає статус неробочого дня у сенсі трудового законодавства.
У такому разі неділя 12 квітня 2026 року стає звичайним загальним вихідним днем. Оскільки дію норми частини третьої статті 67 КЗпП також призупинено.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Тобто у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день не переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Але давайте усвідомимо: призупинено норму статті 73 КЗпП. Крім того, власне призупинено саму окрему норму частини третьої статті 67 КЗпП, тобто не діє норма: у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Великдень не є неробочим днем, збігу неробочого і вихідного дня немає, переносити нічого. Перенесення неможливе, оскільки окрема норма також призупинена
Джерело: ФПУ
