На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до 14 років, дитину з інвалідністю або доглядає за хворим членом сім’ї, або особи, яка виховує малолітніх дітей без матері, ви зобов’язані перевести їх на неповний робочий день/тиждень.
Матерям дітей до півтора року, крім загальної перерви для відпочинку й харчування, надаються додаткові перерви для годування дитини – по 30 хвилин (60 хвилин, якщо дітей двоє й більше) кожні три години.
Відеокурс «Відпустки працівникам, які мають дітей»
Формат: відеоуроки • Для довідок: 0 (800) 219-977
Також у разі необхідності ви маєте надати вагітним жінкам і жінкам із дітьми до 14 років або дітьми з інвалідністю путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безплатно або на пільгових умовах, а також надати їм матеріальну допомогу.
Ви не можете з власної ініціативи звільнити вагітних жінок і матерів із дітьми віком до трьох років (до шести років – якщо жінка подовжила відпустку для догляду за дитиною), одиноких матерів із дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю. Навіть за повної ліквідації підприємства або закінчення строкового трудового договору ви маєте працевлаштувати таких працівниць.
Читайте також: Чи виплачується допомога по вагітності та пологах жінці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років?
Від редакції «КАДРОВИК.UA»
Відповідно до статті 184 КЗпП, заборона щодо звільнення з ініціативи роботодавця встановлена не тільки для категорії працівниць, які продовжили відпустки до шестирічного віку дитини, а й для жінок, що мають дитину до шестирічного віку і яка потребує домашнього догляду. Частина третя статті 40 КЗпП і так містить норму загальну для всіх працівників, які перебувають у будь-якому виді відпусток, щодо заборони їх звільнення з ініціативи роботодавця.
Ця вимога також поширюється на осіб, які виховують малолітніх дітей без матері.
Від редакції «КАДРОВИК.UA»
Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років — стаття 6 Сімейного кодексу України (далі — СКУ), стаття 31 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 6 СКУ, стаття 32 ЦКУ).
Тож гарантії, встановлені статтями 56, 176, 177, частинами третьою — восьмою статті 179, статтями 181, 182, 182-1, 184, 185, 186 КЗпП, поширюються також на осіб, які мають не тільки малолітніх дітей, а й дітей відповідного віку, що зазначений в нормах статей.
Особами, на яких поширюються ці гарантії, є:
- батьки, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
- опікуни (піклувальники);
- один із прийомних батьків;
- один із батьків-вихователів.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Джерело: Управління Держпраці
