Молодь у сучасному світі – одна з найбільш вразливих категорій активного населення. На сьогодні, серед інших, актуальним питанням є процес забезпечення молоді робочими місцями.
Після закінчення навчання (зокрема повної загальної середньої освіти, що є обов’язковою згідно зі статтею 53 Конституції України) найбільшою проблемою молоді є можливість реалізації свого права на працю.
Основним нормативним актом, що регулюють працевлаштування молоді в нашій державі є Кодекс Законів про працю України (далі — КЗпП).
Читайте також: Заборона залучення неповнолітніх до важких робіт: важливі правила для роботодавців
Прийняття на роботу неповнолітніх
Варто звернути увагу на вік працівника, з якого допускається прийняття на роботу. Зокрема, у статті 188 КЗпП встановлено загальне правило щодо заборони прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років, а саме не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Читайте також: Робота здобувачів освіти: все, що потрібно знати
Пунктом 5 частини першої статті 24 КЗпП встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі. Згідно зі статтею 191 КЗпП України обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що вони повинні прийматися на роботу лише після попереднього медичного огляду. Надалі такі працівники обов’язково повинні проходити медичний огляд (щороку до досягнення ними 21 року).
Від редакції «КАДРОВИК.UA»
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136), у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору, про в окремих випадках, наприклад при укладанні трудового договору з неповнолітнім варто таки дотримуватись письмової форми трудового договору.
Читайте також: Про нарахування заробітної плати неповнолітньому працівнику
Тривалість робочого часу та надання відпусток неповнолітнім.
Пунктом 1 частини першої статті 51 КЗпП для неповнолітніх працівників встановлена скорочена тривалість робочого часу:
- особам від 16 до 18 років – до 36 годин на тиждень;
- особам від 15 до 16 років – до 24 годин на тиждень;
- учні віком від 14 до 15 років, котрі працюють під час канікул, можуть працювати не більше 24 години на тиждень.
Від редакції «КАДРОВИК.UA»
Відповідно до частини 8 статті 6 Закону № 2136, норми частин першої, другої та п’ятої цієї статті, а саме можливість збільшення тривалості робочого часу до 60 годин (при нормальній тривалості робочого часу) або до 40 годин (при скороченій тривалості робочого часу), зменшення тривалості щотижневого відпочинку, не застосовуються до праці неповнолітніх.
Обмеження звільнення неповнолітніх працівників
Для додаткового захисту трудових прав неповнолітніх законодавством передбачаються обмеження звільнення таких працівників. Так, стаття 198 КЗпП передбачає, що звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах молоді. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.
Добірка матеріалів «Особова картка й особова справа: інструкція до застосування»
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua
Джерело: Управління Держпраці
