Проект Трудового кодексу України (№ 1658), який Верховна Рада 5 листопада прийняла в першому читанні за основу, відповідає праву Європейського Союзу, забезпечує захист інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки і не послаблює позицію найманих працівників по відношенню до роботодавця, заявив заступник міністра соціальної політики Віктор Іванкевич під час брифінгу.
Чиновник розповів, що проект містить положення, що підсилюють трудові гарантії працівників. Зміст цих положень полягає в тому, що у разі коли норми актів законодавства припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків працівника і роботодавця, яке дає змогу прийняти рішення на користь і працівника, і роботодавця, — рішення приймається на користь працівника.
Ще одна новація — передбачається право на репатріацію працівників. Статтею 256 проекту ТК визначено, що працівники користуються правом на репатріацію у випадках: закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, який закінчився за кордоном; захворювання або отримання травм, або з інших причин, підтверджених медичним висновком; катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник; коли власник транспортного засобу не може далі виконувати свої зобов’язання роботодавця через банкрутство, продаж транспортного засобу, зміну реєстрації або арешт транспортного засобу або з інших аналогічних причин; коли транспортний засіб без згоди працівника прямує в зону військових дій. Якщо роботодавець не буде виконувати ці вимоги, репатріацію працівника забезпечуватиме держава.
Крім того, Віктор Іванкевич повідомив, що проект Трудового кодексу містить положення про недопущення дискримінації у сфері праці. У Мінсоцполітики переконані: реалізація цих положень створить законодавчі передумови для захисту від дискримінації. На практиці це дає можливість застосовувати санкції та відповідальність за порушення цієї норми. Планується внести норму про те, щоб обов’язок щодо доведення факту дискримінації був покладений на роботодавця.
У Міністерстві відзначають, що новий Трудовий кодекс враховує положення Європейської соціальної хартії (переглянутої) щодо тривалості щорічної оплачуваної відпустки. Зокрема наголошується, що щорічна оплачувана відпустка має становити не менше чотирьох тижнів (28 календарних днів).
Проект також містить низку норм, які концептуально по-новому визначають механізм правового регулювання трудових відносин між роботодавцем і працівником. Зокрема передбачається оформлення трудових відносин шляхом укладення трудового договору тільки в письмовій формі (на сьогодні КЗпП передбачає укладення як у письмовій, так і в усній формі).
Також одним з нововведень проекту є визначення професійної, службової кар’єри і засобів її здійснення, що, як вважають у Мінсоцполітики, спонукатиме працівників відповідальніше виконувати свої обов’язки, а роботодавця — до створення умов і забезпечення рівних прав працівникам у їх професійному зростанні.
Також проект Кодексу пропонує норму щодо самостійного планування працівником свого робочого часу за умови дотримання термінів виконання робіт, детально регламентує питання виконання працівником роботи вдома, а також розглядає ще чимало інших важливих аспектів.
