Класичні дослідження учених І. Сєченова, В. Підгаєцького та ін. показали економічну й фізіологічну доцільність 8-годинного робочого дня трудящих. Проте депутати О.Турчинов та А. Павловський вважають, що науковий підхід до обчислення тривалості робочого дня вимагає враховувати до цієї тривалості час пересування дорогою на роботу і з роботи. Виснажлива дорога в задушливому, переповненому людьми громадському транспорті до місця роботи на початку робочого дня і додому в кінці робочого дня, як правило, в години пік, коли у містах на дорогах скупчуються затори, часто відбирає 2-3 години законного відпочинку. З урахуванням цього безпечна для здоров’я трудящих тривалість має бути скорочена, як мінімум на 2 години.
У зв’язку з цим депутати зареєстрували у Верховній Раді проект № 3104 про внесення змін до КЗпП України щодо скорочення тривалості робочого часу. Так, згідно з проектом, пропонується:
• скоротити норму тривалості робочого часу працівників, передбачену статтею 50 Кодексу законів про працю України (КЗпП) до 38 годин на тиждень;
• зменшити скорочену тривалість робочого часу, передбачену ст. 51 КЗпП: для працівників віком від 16 до 18 років – до 34 годин на тиждень; для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – до 22 годин на тиждень; для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці – до 34 годин на тиждень.
