Управління Держпраці інформує про особливості праці осіб з інвалідністю

Фахівці відділу державного нагляду додержання законодавства соціального страхування управління з питань праці Головного управління Держпраці у Луганській області надають нормативно-правову інформацію для людей з інвалідністю та роботодавців.

Встановлення трудових прав, гарантій працюючим особам з інвалідністю в Україні регулюються Конвенцією про права інвалідів, Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), Законами України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі — Закон № 2694-XII), «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі — Закон № 875). «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV (далі — Закон № 2961).

Відповідно до Закону № 875 та Закону № 2961 особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що призвів до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється законом.

Працевлаштовувати осіб з інвалідністю зобов’язаний кожен роботодавець, виходячи з низки правових норм і законів, зокрема, КЗпП, Закону № 875, Закону № 2694 та ін.

Відповідно до статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством. Відповідно до статті 19 Закону № 875, для підприємств встановлено норматив в розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — одне робоче місце.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2694 підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. У випадку, якщо особа з інвалідністю при прийомі на роботу чи під час трудових відносин сама наполягає на порушенні медичних рекомендацій стосовно обсягу та виду праці, то роботодавець все одно не має права цього зробити, бо порушить законодавство про працю та про охорону праці.

Щодо гарантій для працівників з інвалідністю, то кожен з них має знати:

• відповідно до статті 26 КзпП не мають права встановлювати випробувальний термін для працівників з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендацій МСЕК;

• працююча особа з інвалідністю має право відмовитися працювати в нічний час і надурочно (ст. 55, 63, 172 КЗпП);

• відповідно до статті 9 Закону № 2694 за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності;

• згідно зі статтею 172 КЗпП, на прохання особи з інвалідністю, може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня); до того ж, на власника покладено обов’язок організовувати навчання, перекваліфікацію, працевлаштування осіб з інвалідністю, створення для них умов праці з урахуванням медичних рекомендацій;

• у випадку скорочення чисельності або штату інваліди війни та працівники з інвалідністю, які зазнали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право залишитися на роботі при рівній з іншими працівниками продуктивності праці й кваліфікації (ст. 42 КЗпП).

Тривалість основної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати, яка надається працюючій особі з інвалідністю в обов’язковому порядку відповідно до статей 6 та 25 Закону № 504, представлена в таблиці.