Кабінет Міністрів України оновив порядок присудження ступеня доктора філософії, затверджений постановою від 12 січня 2022 року № 44. Зміни уточнюють процедури захисту дисертацій, розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, оскарження рішень і позбавлення наукового ступеня.
Відповідальність за порушення академічної доброчесності поширюватиметься не лише на здобувачів, а й на заклади вищої освіти. Якщо уповноважений орган закладу або Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти встановить академічний плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію в дисертації або наукових публікаціях із її результатами, заклад, разова рада якого присудила ступінь, на один рік втратить право утворювати разові ради та присуджувати ступінь доктора філософії за відповідною спеціальністю. Національне агентство також моніторитиме відповідну освітню програму.
Також читайте: «Міносвіти оновлює мережу спеціалізованих вчених рад та посилює академічну доброчесність»
Оновлений порядок розмежовує припинення дії рішення разової ради через процедурні порушення та позбавлення вже присудженого ступеня через академічний плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію. Повідомлення про порушення розглядатиме уповноважений орган закладу, а рішення або бездіяльність цього органу можна буде оскаржити до Національного агентства. Визначено вимоги до строків розгляду, участі заінтересованих осіб, урегулювання конфлікту інтересів та оприлюднення рішень.
Змінюються й вимоги до наукових публікацій. Статті, у яких встановлено самоплагіат, не зараховуватимуть за темою дисертації. Якщо після цього кількість публікацій буде меншою за встановлений мінімум, разова рада відмовить у присудженні ступеня без права повторного подання цієї дисертації до захисту. В одному випуску наукового видання зараховуватимуть не більше однієї статті здобувача.
Також уточнено процедури утворення разових спеціалізованих учених рад, оприлюднення матеріалів і призначення захисту. Під час воєнного стану строки атестації можна буде відтермінувати не більш як на один місяць для закладів вищої освіти та наукових установ.
Окрему увагу приділено добору членів разових рад. Під час перевірки їхніх складів МОН оцінюватиме зміст наукових публікацій голови ради, рецензентів та офіційних опонентів і їхню відповідність тематиці дослідження. Визначальним буде змістовий зв’язок публікацій із дослідженням, а не лише формальний збіг ключових слів.
Джерело: МОН
