Відмова від службового відрядження жінкою, з мотивів наявності у неї дитини віком від 3 до 14 років або дитини-інваліда, не може кваліфікуватись як порушення трудової дисципліни.
Трудове законодавство України гарантує жінкам, які є вагітними або виховують дитину (дітей), право на безпечне материнство та покликане убезпечити їх від тиску з боку роботодавців та обмежень в реалізації цього права.
Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 Кодексу законів про працю, далі — КЗпП). Вік «до 3-х років» — це період від дня народження дитини до дня, коли їй виповнюється 3 роки, включно.
З наступного дня зазначена заборона не діє, і можна застосовувати норму статті 177 КЗпП, проте при оформленні наказу (розпорядження) на відрядження жінки роботодавець має враховувати, що жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.
Відмова від службового відрядження жінкою, з мотивів наявності в неї дитини віком від 3 до 14 років або дитини-інваліда, не може кваліфікуватися роботодавцем, як порушення трудової дисципліни.
