Відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати і несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником настає у разі наявності вини роботодавця, при цьому сама по собі відсутність у нього грошових коштів не є поважною причиною. Про це нагадує Управління Держпраці у Кіровоградській області. Та що ж все-таки робити працівникам, яким затримують або не виплачують заробітну плату?
Заборгованістю з виплати заробітної плати є сума не виплаченої своєчасно заробітної плати всім категоріям працівників (штатні працівники, зовнішні сумісники, звільнені працівники тощо). Сума такої заборгованості включає всі нарахування в грошовій і натуральні формі, строк виплати яких минув до кінця місяця, у якому вони мали бути виплачені, за винятком обов’язкових утримань.
Працівник, право якого порушене, може звернутись із заявою до Держпраці. На підставі такого звернення посадові особи Держпраці мають здійснити позаплановий захід контролю за дотриманням законодавства про працю. У разі підтвердження обставин, викладених у скарзі працівника, інспектор Держпраці надасть роботодавцю припис про усунення виявлених порушень у встановлений у приписі строк. Про виконання припису в повному обсязі роботодавець має повідомити Держпраці до закінчення встановленого строку, інакше інспектор завітає знову.
За порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Так, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) передбачає за таке та інші порушення вимог законодавства про працю відповідальність у вигляді штрафу від 510 до 1700 грн. Якщо роботодавець допустить таке протиправне діяння повторно протягом року, або таке правопорушення буде зачіпати права неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, розмір штрафу вже буде складати від 1700 до 5100 грн.
У разі встановлення безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць, що вчинена роботодавцем умисно, настає вже кримінальна відповідальність за статтею 175 Кримінального кодексу України.
У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), працівник також має право звернутись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати. Таке звернення може бути реалізоване шляхом подачі заяви про видачу судового наказу або позову.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Водночас у статті 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» передбачено право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати. Розраховується така компенсація відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до статті 117 КЗпП звільнений працівник має право на компенсацію у вигляді середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
КЗпП не обмежує працівника у строках звернення до суду в разі порушення законодавства про оплату праці (частина друга ст. 233).
Джерело: https://buh.ligazakon.net
