Навчання в цивільному закладі вищої освіти за певних умов може бути зараховане до вислуги років для призначення військової пенсії. За п’ять років навчання можна додатково отримати два роки й шість місяців вислуги, однак це право залежить від виду закладу освіти, присвоєння звання та підстави призначення пенсії.
Постанова КМУ № 393 передбачає можливість зарахувати до вислуги до п’яти років навчання в закладі освіти, після закінчення якого присвоюють офіцерське або відповідне спеціальне звання. За кожен рік навчання зараховують шість місяців вислуги.
Ця норма стосується визначених категорій осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України № 2262-XII, зокрема за пунктом «а» частини першої статті 12. Враховують навчання до вступу на військову службу або до призначення на відповідну службу чи посаду.
Самого диплома цивільного університету недостатньо. Якщо офіцерське звання присвоїли пізніше за інших обставин, право на зарахування навчання потрібно оцінювати з урахуванням конкретних вимог законодавства.
Радимо прочитати: «ПФУ пояснив, як обчислюють стаж роботи в подвійному розмірі»
Правило «рік за шість місяців» не застосовується до навчання у військових навчальних закладах, зокрема військових академіях та інститутах. Для таких періодів необхідно перевіряти інші правила обчислення вислуги.
Окремо слід розрізняти військову вислугу років і страховий стаж. Якщо пенсію призначають на умовах, що передбачають урахування загального страхового стажу, періоди навчання можуть оцінювати за іншими правилами та за наявності підтвердних документів.
Щоб перевірити можливість зарахування навчання, варто звернутися до уповноваженого підрозділу, який оформлює пенсійні документи. Для підтвердження періоду навчання можуть знадобитися диплом, архівна довідка або інші документи.
Якщо роки навчання не врахували, доцільно запросити письмове пояснення із зазначенням відповідної норми законодавства. Право на додаткову вислугу визначають індивідуально — з урахуванням категорії особи, обставин навчання та підстави призначення пенсії.
Джерело: Судово-юридична газета
