20 грудня 2022 року Президент Володимир Зеленський підписав Закон України від 1 грудня 2022 року № 2822-ІХ «Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану» (далі — Закон № 2822).
Що передбачає цей Закон?
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надавати частину щорічної основної відпустки, а також відпустку за сімейними обставинами й з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення.
Однак тривалість зазначених відпусток обмежена однаковим інтервалом часу. Так, кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки й назад, але не більше ніж дві доби в один кінець.
Але й це не все. У Законі № 2822 прописали ще одну додаткову умову для надання частини щорічної основної відпустки військовослужбовцям. Так, частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше як 30 % загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
ВІД РЕДАКЦІЇ
Зверніть увагу, що гарантії передбачені статтею 10-1 «Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них» Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі — Закон № 2011) стосуються осіб, які мають відповідний статус військовослужбовців.
Так військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу — військовослужбовці, внаслідок чого на них поширюються пільги, передбачені Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», Законом № 2011 й іншими нормативно-правовими актами.
Тобто з моменту призову на військову службу мобілізований працівник підприємства, який мав статус військовозобов’язаного, стає військовослужбовцем. Він як військовослужбовець матиме право на відпустки, передбачені статтею 10-1 Закону № 2011, при цьому не слід плутати з правами на відпустку, що передбачені Законом України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки». Відносини мобілізованого працівника та його роботодавця, у тому числі й стосовно права на відпустки, продовжаться після припинення таким працівником військової служби.
Замовляйте добірку «Мобілізований працівник: алгоритм дій для кадровика. Оновлене видання».
Джерело: БУХГАЛТЕР.UA
