Відмова у прийнятті на роботу через вік працівника зазвичай є незаконною і може розцінюватися як дискримінація за віковою ознакою, або ейджизм. Таку відмову особа має право оскаржити у суді та захистити свої трудові права.
Водночас закон передбачає винятки, коли вікові обмеження дозволені. Наприклад, вони встановлені для певних категорій посад із специфічними вимогами до фізичного стану чи професійної придатності – це державна служба, рятівники, водолази, військові та інші професії, де вік може бути критерієм безпеки чи ефективності. У цих випадках відмова у працевлаштуванні через досягнення певного віку не буде порушенням закону.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Проте заборонено відмовляти у прийомі на роботу громадянам, які досягли пенсійного віку, якщо немає спеціальних законодавчих обмежень для конкретної посади. Відповідно до ст. 11 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721–XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку», держава гарантує пенсіонерам та ветеранам праці право на гідний рівень життя, задоволення потреб та можливість працювати за професійною підготовкою і станом здоров’я.
Спробуйте безплатний доступ до онлайн-системи «КАДРИ.UA» та отримайте готові практичні рішення для будь-якої кадрової ситуації.
Таким чином, будь-яка відмова за віковою ознакою поза межами встановлених законом обмежень вважається дискримінацією і може стати підставою для подання позову до суду. Працівники можуть вимагати визнання такої відмови незаконною та відновлення права на працевлаштування.
Роботодавцям варто пам’ятати, що вікові стереотипи та упередження не лише порушують закон, а й обмежують доступ до досвіду та компетентності кваліфікованих фахівців. Дотримання правил антидискримінації сприяє формуванню здорового та професійного робочого середовища, де цінуються знання та навички, а не вік.
Джерело: Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці
