НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Сьогодні це слово знову набуває надважливого значення для кожного українця. Знов, як століття тому, як багато століть тому, Україна відстоює свою незалежність у кривавій війні й платить велику ціну життям своїх громадян. Колись у вирі подій 2013–2014 років я почула таку фразу: «Ми не заплатили за незалежність кров’ю». Ішлося про події 90-х років минулого століття, після яких 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі. Справді, ці події відбувалися мирним шляхом. Це було за часів мого дитинства, і в ньому не існувало вибухів, бомбардувань і захоплення територій. Шкода, що домовленості й підписані угоди для наших сусідів стали нормами, які вони зневажають… Думаю, кожен українець засуджує та обурюється таким ставленням до норм права щодо нашої держави. Кожен розуміє, що так не можна й проти цього треба боротися. І народ України виборює свою свободу, свою незалежність і повагу до своїх прав!
Плекай, народе України, це відчуття поваги! Поширюй таке ставлення на всі сфери застосування права й законодавства! Відновлюй своє право й борися проти його порушення не тільки з боку інших держав, а й у своїй державі.
Роботодавці, ви теж народ України. Забезпечте дотримання прав своїх працівників! Для того, щоб держава була сильною ззовні, вона має бути сильною зсередини, а такою її робить можливість жити й працювати в правовому полі, забезпечення прав і свобод.
Захищаймо Україну зовні — будуймо сильну державу зсередини!
Ми незалежні й вільні! Маємо на це право!
З Днем Незалежності, Україно!
