Оприлюднена правова позиція щодо правильного розрахунку судами належних виплат
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 16 грудня 2015 розглянув справу № 6-648цс15 за позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
При розгляді була сформована правова позиція щодо розрахунку розміру середньої зарплати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до змісту статті 236 КЗпП у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати. Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі ( календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).
Крім того, положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають врахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу .
У справі, що переглядалася, суди, застосовуючи положення частини другої статті 235 КЗпП, статті 27 Закону «Про оплату праці» та Порядку при визначенні розміру середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, помилково для її розрахунку виходили не з середньоденної, а із середньомісячної зарплати, не виключивши з розрахунку виплати, які не підлягають врахуванню відповідно до розділу III Порядку.
Джерело: ЮРЛІГА
