Оприлюднена правова позиція ВСУ про стягнення недоплаченої зарплати за час відпусток, компенсації втрати її частини у зв’язку з порушенням строків виплати
На засіданні Судової палати в цивільних справах Верховного суду України 18 лютого 2015 року № 6-234цс14 про стягнення недоплаченої заробітної плати за час відпусток, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
Під час розгляду цієї справи ВСУ зробив правовий висновок, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 ст. 60 Закону «Про акціонерні товариства», порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом акціонерного товариства.
Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Відповідно до пункту 10 Порядку, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації, відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення; на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Таким чином зроблено висновок про те, що на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування зарплати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей, а зменшення коефіцієнту підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві здійснюється відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах). Таке рішення приймається органом підприємства, відповідно до повноважень, встановлених статутом підприємства.
У справі, що переглядається, суди апеляційної та касаційної інстанцій прийшли до правильного висновку про те, що чинним законодавством передбачено право підприємства визначати розмір коефіцієнта коригування для встановлення середньої зарплати за час відпусток при підвищенні тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, а тому відповідач, як госпрозрахункове підприємство, з урахуванням фінансових можливостей правомірно здійснив таке коригування.
За матеріалами Юрліги
