Під час проходження військової служби військовослужбовці мають право на відпустки. Перелік відпусток регулюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі — Закон № 2011-XII), зокрема статтею 10-1 Закону № 2011 та розділом VIII «Відпустки» Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Військовослужбовцям надаються такі види відпусток:
- щорічна основна відпустка — надається зі збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення;
- відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
- відпустка військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка військовослужбовцям-жінкам для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- відпустка для військовослужбовців у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення.
У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв’язку з настанням особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, під час дії воєнного стану), такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об’єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.
