Про те, що при звільненні працівнику призначена виплата заробітної плати за весь відпрацьований ним період знають всі, але в деяких випадках працівникові має бути виплачено ще й вихідну допомогу. У яких випадках, в якому розмірі і коли вона виплачується, як правильно розрахувати вихідну допомогу, і які податки і збори утримуються з цих виплат, дізнавався Prostopravo.com.ua
Хто має право на вихідну допомогу
Умови і розмір вихідної допомоги при звільненні закріплені в статті 44 Кодексу законів про працю (читайте його тут). Так, вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку виплачується:
- у разі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також через відмову від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці (п.6 ст.36 КЗпП);
- у разі звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП);
- у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи, а також у разі скасування доступу до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п.2. ст.40 КЗпП);
- у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п.6 ст.40 КЗпП).
Якщо працівник був покликаний або вступив на військову службу, або спрямований на альтернативну (невійськову) службу, вихідна допомога виплачується у розмірі двох мінімальних заробітних плат (п.3 ст.36 КЗпП).
І, нарешті, якщо причиною звільнення стало порушення власником або керівництвом законодавства про працю, колективного або трудового договору, вихідна допомога виплачується в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст.ст.38, 39 КЗпП).
Розрахунок вихідної допомоги
Для розрахунку вихідної допомоги працівника при звільненні необхідно визначити розмір середньомісячної заробітної плати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 г. №100.
Так, відповідно до абз.2 п.2 Порядку для розрахунку вихідної допомоги враховуються виплати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню. Тим, хто пропрацював на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців людина на працювала, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо ж і протягом цих місяців людина не пропрацював ні дня, розрахунки проводяться виходячи з установлених в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
При обчисленні середньої заробітної плати до її складу включаються:
- основна заробітна плата;
- доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), умови праці; інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та інші);
- виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
- винагорода за підсумками роботи та вислугу років тощо
Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі якщо число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі .
Не включаються до складу середньої заробітної плати такі виплати:
- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт і обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
- одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію тощо);
- компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
- премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
- грошові та матеріальні винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
- пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
- літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
- вартість безщплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
- дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
- виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу і т.і .;
- вартість безщплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
- доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
- компенсація працівникам втрати частини заробітної плати зв’язку з порушенням термінів її виплати.
Також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Приклад розрахунку вихідної допомоги
Припустимо, співробітник був звільнений у зв’язку зі скороченням штату і має право на отримання вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. Заробітна плата за два попередні місяці склала 2 300 і 2500 грн. відповідно. При цьому в першому місяці працівник був на лікарняному 5 днів. Виплати за лікарняним листком склали 450 грн. Крім того, у другому місяці працівник отримав премію у розмірі 500 грн.
Вихідна допомога розраховується за формулою:
Вп = (З1 + З2) / К1 * К2, де:
Вп — вихідна допомога;
З1 — зарплата за перший місяць перед звільненням;
З2 — зарплата за другий місяць перед звільненням;
К1 — кількість фактично відпрацьованих днів за 2 місяці;
К2 — середньомісячна кількість робочих днів за 2 місяці.
При розрахунку вихідної допомоги потрібно відняти виплату за період тимчасової непрацездатності і додати розмір премії, отриманої у другому місяці. Припустимо, кількість робочих днів на підприємстві склало: 22 + 20 = 42 робочих днів. Середньомісячна кількість робочих днів складе 21 день. Кількість фактично відпрацьованих складе: 42 – 5 = 37 днів.
Таким чином розмір вихідної допомоги становитиме:
Вп = ((2300-450) + (2500 +500)) / 37 * 21 = 2752, 70 грн.
Оподаткування вихідної допомоги
Згідно з роз’ясненнями, даними в листі ДПАУ від 9 березня 2011 № 4628/6/17-0715, вихідна допомога включається до складу загального місячного доходу, згідно з підпунктом 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 НК (інші виплати) і підлягає оподаткуванню за ставками, встановленими пунктом 167.1 ст. 167 НК (15% або 17%). Пояснюється це тим, що статтею 165 НК встановлено види доходів, що не підлягають оподаткуванню, та вихідна допомога при звільненні серед них не вказано. Таким чином, цей дохід є оподатковуваним. Соціальна пільга в даному випадку не застосовується, оскільки застосування соціальної пільги обмежується місячним доходом у вигляді заробітної плати.
Що стосується нарахування єдиного соціального внеску, то згідно Постанови КМУ від 22 грудня 2010 року № 1170 вихідна допомога при припиненні трудового договору входить до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця, на які не нараховується ЄСВ.
