...
Реєструйся

Як оплачувати роботу у вечірній і нічний час


Інспектор ГУ Держпраці в Кіровоградській області роз’яснила, як оплачувати виконану роботу, якщо на підприємстві для окремих працівників графіком передбачена робота у вечірній і нічний час.

Вечірній час — це час із 18:00 до 22:00, нічний — з 22:00 до 06:00 (ст. 54 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП).

Якщо графіком виходу на роботу (графіком змінності) працівників передбачена робота в нічний час, то її тривалість включається до тривалості роботи (зміни) працівника. Компенсацією роботи в таких умовах є доплата за роботу в нічний час. При цьому така доплата здійснюється за фактично відпрацьовані години у нічний час.

Відповідно до статті 108 КЗпП робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, який установлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами та колективними договорами, але не нижче 20%тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Здійснювати оплату за роботу в нічний час нижче 20 % або взагалі не оплачувати роботу в нічний час заборонено. За порушення мінімальних трудових гарантій, до яких належить оплата за роботу в нічний час, частиною четвертою статті 265 КЗпП передбачений штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення.

Якщо на підприємство поширюється Генеральна угода, то нею передбачено розмір доплати за роботу в нічний час — 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Інші розміри доплати за роботу в нічний час встановлені для деяких працівників бюджетної сфери. А саме: доплата за роботу в нічний час (за кожну годину роботи) становить:

• працівникам з оплатою за ЄТС — до 40 % (якщо законодавством не встановлений більший розмір) посадового окладу (ставки зарплати) (абз. «б» підп. 3 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 року № 1298);

• працівникам закладів освіти — 40% посадового окладу (ставки зарплати) (абз. «б» підп. 3 п. 4 наказу Міносвіти України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26 вересня 2005 року № 557);

• працівникам закладів охорони (у тому числі водіям санітарних автомобілів, які є в штаті автотранспортних підприємств та інших організацій) здоров’я, які залучаються до роботи в нічний час, — 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час. А працівникам, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної меддопомоги (у тому числі водіям санітарних автомобілів швидкої, невідкладної медичної допомоги, у штаті автотранспортних підприємств та інших організацій), а також тим, хто працює у відділеннях (палатах) анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях, — 50% годинної тарифної ставки (посадового окладу) (підп. 3.2.1 та 3.2.2 наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 5 жовтня 2005  року № 308/519).

Доплату за нічний час проводиться за підсумками кожного місяця, незалежно від облікового періоду.

Інспектор зазначила, що на законодавчому рівні регулюється тільки робота в нічний час. Норм щодо вечірнього часу КЗпП не містить. Але договірні норми щодо встановлення доплати за роботу у вечірній час визначені Генеральною і галузевими (регіональними) угодами. Так, Генеральною угодою передбачена доплата за роботу у вечірній час при багатозмінному режимі у розмірі 20 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.

Багатозмінний режим роботи — це такий режим, коли на підприємстві робота протягом доби виконується у дві і більше зміни,тривалість кожної з них не має бути менше за встановлену законодавством тривалість робочого дня.

Інспектор зауважила, що для тих підприємств, які не були представлені уповноваженими представниками з боку власника і з боку профспілки (об’єднання профспілок) при укладенні Генеральної угоди, обов’язковими будуть норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, встановлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні. У той же час законодавство не забороняє суб’єктам (підприємствам) різних форм власності застосовувати при укладенні колективного договору норми і положення чинної генеральної угоди (лист Мінпраці від 17 березня 2011 року № 2774/0/14-11/18).

Також інспектор роз’яснила, як розрахувати годинну тарифну ставку для оплати нічних або вечірніх годин роботи.

При погодинній оплаті праці зі встановленою годинною тарифною ставкою це просто. Зовсім інша річ, якщо працівникові встановлений оклад (місячна тарифна ставка). Як у цьому випадку розрахувати годинну ставку? Відповідь міститься в листі Мінсоцполітики від 18 серпня 2017 року №1537/0/102-17. Для цього: оклад (місячну тарифну ставку) працівника ділимо на норму тривалості робочого часу, встановлену для нього графіком змінності (графіком виходу на роботу).

Чи потрібно подвоювати оплату за роботу в нічний час, якщо працівник працював у святковий день у нічну зміну?

Ні, не потрібно. Робота у святкові дні оплачується в подвійному розмірі залежно від умов оплати праці в порядку, визначеному статті 107 КЗпП. Оплата за роботу в нічний час врегульована статтею 108 КЗпП. Тобто це дві різні оплатні гарантії, які регулюються різними статтями КЗпП (лист Мінсоцполітики від 11 липня 2018 року № 1217/0/101-18/28).

 

Матеріали до теми


Профспілка зробила заяву щодо зарплат освітян: подробиці
Профспілка працівників освіти звернулася до Кабінету Міністрів щодо диференціації заробітної плати вчителів, з урахуванням професійної кваліфікації, складності, важливості та відповідальності ...