ФСС з ТВП у роз’яснені від 9 липня 2013 року пояснив порядок розрахунку середньоденної заробітної плати при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадках:
- якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення);
- якщо страховий випадок настав у перший день роботи.
Порядком обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266, визначено, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки, встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.
У свою чергу, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44), а за один робочий день (годину) — на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).
Отже, для розрахунку середньоденної заробітної плати при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності необхідно місячну тарифну ставку розділити на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві. У цьому випадку середньомісячну кількість робочих днів (годин) визначають шляхом ділення балансу робочого часу підприємства за календарний рік, в якому настав страховий випадок, на дванадцять місяці.
