Мінсоцполітики у листі № 478/18/99-13 зазначило, що обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням N 1266 (далі — Порядок), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.
Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення) з поважних причин або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата (грошове забезпечення):
- за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44);
- за один робочий день (годину) — на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).
Середньомісячна кількість робочих днів (годин) обчислюється шляхом ділення кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства в розрахунковому періоді на кількість місяців розрахункового періоду.
