Як відомо, основними засобами підтримання трудової активності працівників, дотримання ними дисципліни є створення сприятливих умов праці, нормального психологічного мікроклімату в колективі, позитивна оцінка роботи працівника, публічне визнання його трудових заслуг, матеріальне та моральне заохочення. Адже саме заохочення спонукає працівника сумлінно виконувати трудові обов’язки, творчо застосовувати свої знання та вміння, постійно самовдосконалюватись та працювати над собою.
За зразкове виконання трудових обов’язків, сумлінне ставлення до роботи та вагомі досягнення у праці до працівників можуть застосовуватись різні види заохочень, що містяться у законодавстві або у локальних актах підприємства, у тому числі, з нагоди професійних свят, знаменних дат в житті країни, у зв’язку з ювілейною датою працівника тощо. Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) не містить примірного переліку заохочень, які власник або уповноважений ним орган (далі — роботодавець) може застосовувати до працівників, які сумлінно виконують свої трудові обов’язки. Види заохочень, підстави та порядок їх застосування є предметом законодавчого та колективно- договірного регулювання. Статтею 143 КЗпП передбачено, що до працівників підприємств, установ, організацій (далі — підприємство) можуть застосовуватися будь-які заохочення, що містяться у затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.
- Які є види заохочень?
- Як роботодавцеві правильно оформити заохочення?
- Чи є обмеження щодо кількості заохочень, які одночасно можна застосовувати до працівника?
Більше нових актуальних запитань від передплатників і читачів та вичерпних відповідей на них від експерта гарячої лінії Олени Губар, начальника відділу кадрів і організаційно-масової роботи Спілки споживчих товариств «Споживча кооперація Чернігівської області», що буде опублікована у журналі «КАДРОВИК.UA» № 11, 2018.
