Мінімальна заробітна плата — це державна гарантія, нижче якої не може оплачуватися повністю виконана працівником місячна або погодинна норма праці. Її розмір щорічно встановлюється законом і є обов’язковим для всіх роботодавців, незалежно від форми власності чи виду діяльності.
Проте в законодавстві передбачено винятки, коли зарплата може бути нижчою за мінімальну. Це можливо лише тоді, коли працівник не виконав норм виробітку, виготовив браковану продукцію або допустив інші порушення, через які результат праці знизився. У таких випадках оплата здійснюється пропорційно фактично виконаній роботі.
Спробуйте безплатний доступ до онлайн-системи «КАДРИ.UA» та отримайте готові практичні рішення для будь-якої кадрової ситуації.
Якщо ж працівник добросовісно виконує свої обов’язки, а заробітна плата все одно нараховується нижче мінімальної, — це вже порушення законодавства. Такі дії можуть стати підставою для перевірки Держпраці, адже держава гарантує оплату праці не нижчу від встановленого мінімуму (ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).
Крім того, закон забороняє зниження зарплати з дискримінаційних причин — через стать, вік, національність, політичні погляди, релігійні переконання чи місце проживання.
Отже, роботодавець має право зменшити оплату лише у випадку, коли є реальні підстави та підтвердження вини працівника. В усіх інших ситуаціях — розмір зарплати не може бути нижчим за мінімальний, і контроль за цим — пряма відповідальність держави.
Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці
