Чи можна звільнити працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору під час навчальної відпустки?
Так, можна. Звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору не є звільненням за ініціативою роботодавця і, якщо закінчення строку припадає на період навчальної відпустки, працівника можна звільнити в останній день трудового договору.
Чи можна звільнити одиноку матір за систематичне невиконання трудових обов’язків?
Ні. Звільнення одиноких матерів за ініціативою роботодавця заборонено законодавством (стаття 184 КЗпП).
Як звільнити працівника за прогул?
Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням. Звільнити працівника за прогул можливо у разі його відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня та більше можливо після одержання від нього письмових пояснень щодо причин відсутності, встановлення факту відсутності поважних причин, одержання згоди профспілкової організації тощо. Крім того, необхідно враховувати строки притягнення до дисциплінарної відповідальності та заборону звільнення окремих категорій працівників за ініціативою роботодавця.
Чи можна звільнити працівника під час лікарняного за власним бажанням?
Так. Звільнення працівника за його бажанням під час тимчасової непрацездатності законодавством про працю не заборонено.
Якщо змінюється власник чи звільняють всіх працівників?
У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.
Чи може працівник передумати і відкликати заяву про звільнення за угодою сторін чи заяву про звільнення за власним бажанням?
Скасування угоди про припинення трудового договору за угодою сторін можливо тільки за згодою обох сторін трудового договору (працівника і роботодавця). Скасування угоди в односторонньому порядку неможливо.
Чи може працівник відкликати заяву про звільнення за власним бажанням?
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не може звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Чи зобов’язаний роботодавець звільнити працівника за угодою сторін та чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням?
Якщо роботодавець не бажає припиняти трудові відносини із працівником, він може відмовити працівнику у звільненні за угодою сторін. Але він не може примусити працівника написати заяву про звільнення за власним бажанням.
Чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням?
Ні, не може. Роботодавець зобов’язаний звільнити працівника через два тижні після повідомлення про звільнення. А у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Чим відрізняється звільнення за угодою сторін від звільнення за власним бажанням?
Для звільнення за власним бажанням згода роботодавця не потрібна. Працівник повідомляє роботодавця про звільнення за два тижні письмово і роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у встановлені строки.
При припиненні трудового договору за угодою сторін необхідна згода і працівника і роботодавця, також вони домовляються про дату припинення трудового договору.
В яких випадках трудові відносини можуть бути припинені?
Підставами припинення трудового договору є (стаття 6 КЗпП):
- угода сторін;
- закінчення строку трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
- призов або вступ працівника або власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 КЗпП;
- розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КЗпП);
- переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;
- набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
- укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;
- з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»;
- підстави, передбачені контрактом;
- підстави, передбачені іншими законами.
