Відповідно до статті 38 КЗпП працівник може звільнитися, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні
Роботодавець, при звільненні за статтею 38 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) (за власним бажанням), може звільнити працівника із обійманої посади на його прохання раніше двотижневого строку, без зазначення причин, але з зазначенням дати звільнення. Відповідний висновок містить постанова ВС/КЦС від 4 листопада 2020 року № 753/1181/18.
Розглянутий трудовий спір полягав в тому, що 7 грудня 2015 року працівник подав заяву про звільнення за власним бажанням того ж дня — із 7 грудня 2015 року. Проте вже наступного дня, 8 грудня 2015 року, у зв’язку з поганим самопочуттям, працівник звернувся до лікаря, отримав лікарняний і в той же день направив роботодавцю кур’єром заяву про відкликання своєї заяви про звільнення від 7 грудня 2015 року. Але незважаючи на це, після завершення лікарняного працівник вийшов на роботу, де йому повідомили про його звільнення датою 7 грудня 2015 року.
На переконання працівника, наказ про його звільнення незаконний, оскільки в порушення статті 38 КЗпП його звільнили до закінчення двотижневого строку з дня попередження роботодавця про звільнення.
Однак Верховний Суд вказує на те, що за змістом статті 38 КЗпП сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. За наявності домовленості працівника можна звільнити навіть у день подачі заяви про звільнення.
Тому ВС/КЦС уважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про поновлення працівника на роботі. Звільнення здійснили за ініціативою працівника з проханням звільнити його у визначену ним дату, а тому право на відкликання своєї заяви про звільнення у позивача було лише до моменту звільнення.
