Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Диплом не пропонувати. Криза в Європі змінила пріоритети студентів

Дата публікації: 20.02.2013

Розумникам тут не місце. Ціна диплома про вищу освіту падає. На ринку тепер спостерігається дефіцит технічних спеціальностей. Вища освіта вже не гарантує молодим європейцям вдале працевлаштування, а лише заганяє їх у борги.

Іспанець Андрес Реверте в 2011 році закінчив Валенсійський університет. За фахом він інженер. Але його диплом сьогодні не затребуваний, і він змушений підробляти садівником, офіціантом і різноробочим. Реверте погоджується на будь-яку роботу, аби платили зарплату, хоча ще сподівається влаштуватися інженером в іншій країні ЄС.Але відсутність практичного досвіду зводить його шанси до мінімуму. Час іде, а Реверте всі сили витрачає на пошуки малокваліфікованої та низькооплачуваної роботи, єдину, яку сьогодні може запропонувати йому ринок.

І він не самотній: в Іспанії сьогодні не затребувано більше 90% випускників вузів різних спеціалізацій. Схожа ситуація і в інших країнах ЄС. Згідно з даними Євростату, 22% 15-24-річних європейців сьогодні без роботи, 42% молоді працює за тимчасовими контрактами.
Джин Пізані-Феррі з Центру економічних досліджень в Брюсселі називає цю ситуацію катастрофою. «Ринок праці в повному занепаді. Все частіше молоді фахівці влаштовуються на таку роботу, яка взагалі не відповідає їх компетенції», - констатує він.

Незатребуваність - не єдина проблема випускників. Більшість брали великі кредити на освіту, і тепер половина вчорашніх студентів не в змозі виплатити борги. Згідно з останнім дослідженням компанії Student Loans, позичальники тільки на території Велико-британії заборгували $ 174 млн (дані за 2010-2011 навчальний рік). В середньому кожен колишній студент зобов'язаний виплатити по такому кредиту близько $ 25 000. П'ята частина випускників в цій країні не може знайти роботу протягом року. Для Британії та інших європейських держав це може закінчитися ще одним лопнули кредитним міхуром, тепер вже на ринку освіти, адже рідкісні тимчасові вакансії не здатні покрити студентські борги.

Дешева робоча сила

Головна причина відмови в тривалому контракті - нездатність компаній забезпечити працівника соцпакетом. Навіть якщо комусь пощастило влаштуватися на постійну роботу, немає гарантій, що завтра його не виставлять за двері. Так сталося з француженкою Луїз Шарле. Їй 25 років, з дипломом магістра менеджменту вона два роки пропрацювала помічником майстра в ательє з пошиття одягу. Коли цієї роботи не стало, їй довелося влаштуватися покоївкою в готель. Вона щодня шукає кращу вакансію, але їй пропонують лише тимчасове співробітництво. «Наші батьки були працевлаштовані на все життя, - журиться Луїза. - А нам у пошуках роботи доводиться міняти не тільки компанії, але і міста».

Грек Крістос Моузевіріс зізнається: багато його друзів вимушені «чистити» свої резюме, щоб у роботодавця не виникло враження, що претендент на вакансію - людина досвідчена, а значить, буде розраховувати на пристойну зарплату. «Компанії не хочуть платити за кваліфікацію, - говорить Крістос. - Ніхто не хоче платити за досвід та диплом».
Інша проблема європейського ринку праці - перенасиченість престижними спеціальностями. За словами Франсуа Барель, який очолює французьке кадрове агентство Randstad France, сьогодні занадто багато «білих комірців» і дуже мало професіоналів в технічних областях. Це стосується всіх країн ЄС. Експерт варшавського Центру Адама Сміта Іренеуш Яблонський каже, що в Польщі початку 90-х вкоренилася думка про те, що тільки вища освіта може стати запорукою успіху в житті. В результаті система профтехосвіти виявилася незатребуваною. І тепер польська економіка страждає від відсутності фахівців у сфері виробництва і послуг, зате психологів, юристів, менеджерів, економістів та маркетологів - хоч греблю гати. Небагато залишилося сфер діяльності зі стабільним попитом - це, як правило, медичні спеціальності, аналітики комп'ютерних систем, фітнес-тренери, інженери і фахівці з реклами. А в країнах Західної Європи чимало вакансій в сфері біотехнологій, хімії та фізики.

В ЄС діють програми, покликані допомогти молодим фахівцям в пошуку роботи. Приміром, проект «Європа-2020» до кінця цього десятиліття ставить перед собою мету забезпечити робочими місцями 75% працездатного населення у віці від 20 до 64 років. Жоден з випускників вузу не повинен шукати роботу довше чотирьох місяців. Інша програма - «Молодь у русі», фінансована ЄС, допомагає молодим людям підвищити кваліфікацію або отримати стажування за межами своєї країни. «Безробіття серед молоді - наша головна проблема, - говорить Мігель Гальярдо Альбахар, директор з проектів з Європейського студентського форуму. - Щоб якось допомогти молодим фахівцям, ми проводимо тренінги - як шукати роботу і як підвищити свої шанси на працевлаштування». Такі курси сьогодні дуже затребувані.

Молодіжні гарантії

У той же час багато роботодавців скаржаться на дуже низький рівень підготовки випускників. Це також проблема системи, яка не припускає наявність практичного досвіду у вчорашнього студента. До прикладу, тільки 8% британських компаній пропонують учням вузів постійне стажування. У Німеччині цей показник становить 30%.

У тих країнах, де система вищої освіти тісно пов'язана з виробництвом, рівень безробіття серед молоді набагато нижче. У Фінляндії, Норвегії та Швеції з 1980-х діє програма «молодіжних гарантій». Служба з працевлаштування для кожного, хто до них звертається, розробляє індивідуальну програму, в яку входить і пошук вакансій, і можливість перекваліфікуватися або отримати додаткову освіту. Така активна політика на ринку праці коштує чимало - до 1,5% ВВП країни. Але вона себе окупає, адже для випускників головне - знайти роботу в перший рік після отримання диплому. Тоді шанси залишитися затребуваним і не розгубити навички набагато вищі.

Біг по колу

В середньому 42% молоді працює за тимчасовими контрактами.

Рівень безробіття серед молоді в багатьох країнах ЄС досяг рекордного рівня і продовжує рости

В Європейському Союзі 22% 15-24-річних європейців сьогодні не мають роботи.

На допомогу по безробіттю в ЄС йде 153 млрд євро в рік.

Рівень безробіття в співвідношенні з рівнем освіти (у середньому по ЄС):

17% безробітних мають початкове або середню освіту. В середньому на пошуки відповідної їх очікуванням роботи вони витрачають 9,8 місяця;
9% безробітних мають спеціальну освіту. На пошуки нормальної роботи витрачають 7,4 місяця;
6% безробітних мають вищу освіту і шукають роботу в середньому 5,1 місяця.

Джерело: Євростат, Еврофонд

Яна Сєдова, Фокус