Реєструйся

Аналіз судової практики щодо неправомірного звільнення працівників у воєнний стан


Ситуація 1

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі № 420/16201/22 про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

 

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 23 грудня 2020 року вона працювала у Високопільській селищній раді на посаді начальника фінансового відділу. З 02 травня 2022 року розпорядженням голови селищної ради було оголошено початок простою через військові дії з 01 березня 2022 року до можливості відновити роботу; також призупинено дію трудового договору з 02 травня 2022 року з позивачкою до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Однак 12 серпня 2022 року позивачку звільнено через відсутність її на роботі та інформації про причини цієї відсутності понад чотири місяці поспіль.

Вебінар «Звільнення працівника у зв’язку з відсутністю на роботі понад 4 місяці»
Формат: запис • Дата проведення: 22 листопада 2022 року

Позивач зазначає, що з 12 березня 2022 року по 06 липня 2022 перебувала в окупації в смт. Архангельське Бериславського району Херсонської області, після чого евакуювалася до м. Кривий Ріг, де була взята на обліку як ВПО. Позивач двічі 07 та 21 липня 2022 року зверталася до голови селищної ради із заявами про поновлення трудових відносин. Однак на перше звернення була пропозиція дочекатися відповіді, а на друге — повідомлення про звільнення.

Згідно з пунктом 8-3 частини 1 статті 36 КЗпП, підставами припинення трудового договору є відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Цю підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати зі звільненням у зв’язку з прогулом (п. 4 ст. 40 КЗпП).

Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;

2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

Вбачається, що у разі невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.

Чотири місяці рахуються від дня, коли Закон Укрїни від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі — Закон № 2352) набрав чинності, тобто з 19 липня 2022 року, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України).

Суд доходить висновку, що оскаржуване розпорядження селищного голови Високопільської селищної ради № 100-К від 12 серпня 2022 року є протиправним. Адже слід взяти до уваги, що Закон № 2352 набрав чинності 19 липня 2022 року, а трудові відносини відповідачем з ОСОБА_1 на підставі вищезазначеного закону було розірвано 12 серпня 2022 року, тобто до спливу 4 місяців, та те, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляла відповідача про своє перебування на окупованій території Херсонської області та відповідач безумовно з цією обставиною був обізнаний, чим і було обумовлене видання двох розпоряджень:

  • від 02 травня 2022 року № 71а-К «Про оголошення простою у зв’язку із введенням воєнного стану»;
  • від 02 травня 2022 року № 75-К «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1

Законність звільнення за пунктом 6 частини першої статті 41 КЗпП обумовлюється доведеністю одночасно двох фактів, а саме, знищення (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця, та наявність бойових дій.

Заперечуючи проти позовних вимог з боку відповідача суду надані документи, які дійсно вказують на погіршення функціонування діяльності ДП «УДЦ «Молода гвардія», що було викликано введенням воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року. Такі обставини свідчать про зміну в організації виробництва і праці ДП «УДЦ «Молода гвардія».

Натомість представлені відповідачем у справі докази не підтверджують факту знищення (відсутність) виробничих, організаційних і технічних умов, засобів виробництва або майна ДП «УДЦ «Молода гвардія». Відсутність проведення прямих бойових дій на території Одеси та Одеської області як станом на час звільнення позивачки, так і на час розгляду цієї справи є загальновідомим фактом та не потребує доведенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача були відсутні достатні правові підстави для звільнення ОСОБА_2 із займаної нею посади сестри-господині в школі, таборі «Прибрежнй» ДП «УДЦ «Молода гвардія», а виданий наказ № 115-к/тр від 16 серпня 2022 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Ознайомитися з рішенням

Посібник «Графік відпусток у період дії воєнного стану»
Замовити: 0 (800) 219-977podpiska@mediapro.com.ua

Ситуація 2

Заочне рішення Валківського районного суду Харківської області від 15 грудня 2022 року у справі № 615/1225/22 (провадження № 2/615/298/22) про захист трудових прав шляхом припинення трудового договору.

 

У зв’язку із веденням бойових дій у районах, де розташоване підприємство, та через загрозу для життя й здоров’я працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, як це передбачено статтею 38 КЗпП.

Надані позивачкою докази свідчать про те, що на сьогодні трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору, відповідно, не виконана, у позивачки відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, крім звернення до суду, оскільки її заява про звільнення за власним бажанням залишена без реагування.

З метою відновлення права позивачки на працю, суд вважає за необхідне визнати припиненими трудові відносини з ТОВ «Укрравлик» з 21 жовтня 2022 року.

Із наданих позивачкою відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 26 вересня 2022 року, за період 1 та 2 кварталу 2022 інформація про доходи відсутня, нарахування та сплата внесків до Пенсійного фонду не здійснювалася.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про призупинення дії трудового договору з ТОВ «Укрравлик» чи запровадження на підприємстві режиму простою відповідно до статті 34 КЗпП, що не звільняє роботодавця від обов’язку виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором.

Тому суд вважає за необхідне зобов’язати ТОВ «Укрравлик» здійснити нарахування заробітної плати за період з 24 лютого 2022 року по 21 жовтня 2022 року.

Ознайомитися з рішенням

Курс «Підвищення кваліфікації кадровиків. ПРОФІ»
Формат навчання: дистанційний. Максимально гнучкий графік.

Ситуація 3

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року у справі № 761/13951/22, провадження № 2/761/4615/2023 про звільнення за прогул в умовах воєнного стану.

 

У липні 2022 року позивач звернулася до суду із позовом до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Освітній омбудсмен України про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

У період з 21 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 перебувала у щорічній основній відпустці, погодженої з Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації за Наказом № 74-к від 10 лютого 2022 року, під час якої через пункт пропуску Каланчак 19 лютого 2022 року виїхала до Автономної Республіки Крим за сімейними обставинами з відвідування батька, який перехворів на хвороби COVID-19 з тяжкими наслідкам, та мала намір повернутись 25 лютого 2022 року до Києва та приступити до роботи 28 лютого 2022 року.

Проте повернутися з відпустки позивачка вже не змогла в зв’язку з початком активних бойових дій та тимчасову окупацію територій України, в тому числі на півдні в районах, прилеглих до території АР Крим.

В подальшому, позивач за першою можливістю виїхати з АР Крим, єдиним можливим маршрутом через Грузію, Туреччину, Чехію та Словаччину. 27 червня 2022 року змогла заїхати в Україну через пункт пропуску Vysne Nemecke-Ужгород та повернутись до м. Києва.

Про неможливість свого своєчасного повернення ОСОБА_1 24.02.2022 за допомогою месенджера Вайбер зі свого телефону повідомила керівництво Управління освіти Деснянського району в особі начальника Посталюк Т. К. та його заступника Шурко О. В., а також керівництво Департаменту освіти і науки КМДА в особі директора Фіданян О. Г. з проханням надати пораду як їй діяти.

За порадою посадової особи відповідача-1, позивачка написала заяви на погодження продовження частини щорічної відпустки за 2021-2022 років з 28 лютого до 04 березня 2022 року, а згодом до 31 березня 2022 року, які переслала через месенджер Вайбер на телефони посадових осіб відповідача-1 та Управління освіти Деснянського району, а також на електрону адресу відповідача-2.

Протягом цього часу намагаючись віднайти можливість та виїхати з АР Крим та не маючи такої можливості без загрози її життю та здоров’ю у зв’язку з веденням бойових дії, що призвело до невиходу на роботу не з вини позивачки, остання з відповідною заявою 30 березня 2022 року звернулась до начальника Управління освіти Деснянського району.

Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»

На особисту електронну пошту 13 квітня 2022 року позивачка отримала єдину за увесь час відповідь від відповідача-2, а саме: Лист від 11 квітня 2022 року № 35-908 про те, що керуючись статтею 80 КЗпП та статтею 11 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки», її заяви від 24 лютого 2022 року та від 04 березня 2022 року щодо погодження щорічної основної відпустки та листи від 30 березня 2022 року та 11 квітня 2022 року не було погоджено.

Відповідач 1, не врахувавши поважності причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, не надавши оцінку обставинам, викладеним у заяві позивача, безпідставно видав наказ про звільнення ОСОБА_1 за прогул через відсутність на робочому місці з 26 лютого 2022 року.

Ознайомитися з рішенням

Джерело: Вікторія Поліщук


Вебінар «Звільнення працівника у зв’язку з відсутністю на роботі понад 4 місяці»

  1. Підстави припинення трудових відносин (ТД).
  2. Умови та ознаки звільнення працівника у зв’язку з відсутністю на роботі понад 4 місяці.
  3. Відмінність звільнення працівника у зв’язку з відсутністю на роботі понад 4 місяці від звільнення за прогул

тел.: 0 (800) 219-977(044) 507-22-27
моб.: (063) 590-97-54 
е-mail: avn@mediapro.ua

Матеріали до теми


Бронювання працівників: МОЗ затвердило критично важливі підприємства та установи
МОЗ встановило критерії, за якими визначатимуть підприємства, установи та організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки у сфері ...