АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- Як оформити дистанційний режим роботи?
- Хто може працювати дистанційно?
- На які особливості слід звернути увагу?
У зв’язку з введенням в Україні воєнного стану частина роботодавців переходить на дистанційну форму роботи. Такий формат трудових відносин активно застосовувався впродовж кількох минулих років, що пов’язано з карантинними обмеженнями. Як показала практика, цей вид співпраці потребує більш детального вивчення та вдосконалення правових відносин. Громадяни мають право на працю та реалізацію власних здібностей — це зазначено у Конституції України. Проте в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод. Перелік конституційних прав та свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану, визначено в пункті 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Зважаючи на такі законодавчі зміни, сторони трудових відносин повинні пристосовуватися до нових умов. Для роботодавців та працівників запровадження воєнного стану є справжнім викликом, адже за всі роки незалежності така ситуація в Україні виникла вперше. Продовжувати працювати — це спосіб «лишатися на плаву» за будь-яких загроз, шукати можливості та способи отримувати дохід, зберегти робочі місця тощо. Проте не всі громадяни можуть працювати під час воєнного стану. Деякі працівники взагалі втратили можливість повернутися на робочі місця, адже вони пошкоджені чи повністю зруйновані. Альтернатива — переходити на дистанційну форму роботи.
Дистанційна робота
Одним із можливих форматів побудови трудових відносин в умовах воєнного часу стала дистанційна робота. Це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Саме таке визначення містить стаття 60-2 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Дистанційна робота може застосовуватися, якщо працівник може виконувати посадові обов’язки, проте не має можливості (або має складнощі) дістатися до свого постійного робочого місця. На сьогодні це один із можливих та прийнятних варіантів виконання трудових обов’язків у тих регіонах, де це можливо. Крім цього, і в роботодавця мають бути відповідні ресурси та засоби для організації дистанційної праці, а характер посадових обов’язків дає змогу виконувати їх на відстані, без обов’язкової присутності на робочому місці.
Оформлення трудових відносин
Частиною одинадцятою статті 60-2 КЗпП встановлено, що на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом 2 днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.
Дочитати статтю можна після швидкої оплати.
Вартість статті — 55 грн.Після сплати посилання на завантаження статті прийде на електронну пошту.
