Відповідаємо на актуальні запитання щодо форс-мажору:
які підстави звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань або інших обов’язків?
як правильно відобразити застереження у договорі?
як підтвердити факт існування обставин непереборної сили?
які наслідки має форс-мажор?
Один мій знайомий головний бухгалтер, який більше 35 років працював на цій посаді у агропідприємстві, дуже любив повторювати таку приказку: «Хочеш втратити гроші швидко — йди в казино, хочеш втратити гроші із задоволенням — витрачай їх на жінок, а хочеш втратити гроші повільно, але гарантовано — займись сільським господарством».
Звісно, можна знайти приклади в сільськогосподарському бізнесі, коли ця приказка не спрацювала, але наразі сільське господарство залишається діяльністю із високим рівнем ризику втрати вкладених інвестицій. І левова частка такого ризику зумовлена нестабільністю та непередбачуваністю погодних умов, від яких дуже залежить кількість та якість вирощеної сільгосппродукції. Тож для сільгоспвиробників вкрай актуальною є тема форс-мажору як підстави звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань або інших обов’язків
Що визнається форс-мажором?
Законодавство України оперує різними термінами: форс-мажорні обставини, обставини непереборної сили, форс-мажор. Усі вони за своїм смисловим значенням є однаковими, тому їх варто сприймати як синоніми.
Визначення форс-мажору міститься не в одному нормативно-правовому акті. Однак оскільки компетентним органом у засвідченні форс-мажору законодавець напряму визнає лише Торгово-промислову палату України (ТПП)та регіональні ТПП, то логічно застосовувати визначення, яким у цих відносинах керують саме ТПП. Дефініція форс-мажору міститься в частиніст. 141 Закону про ТПП та п. 3.1 Регламенту ТПП.Отже, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні»від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР.
Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44(5), зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями президії ТПП України від 26.04.2016 р. № 11(6), від 28.09.2016 р. № 15(13), від 23.02.2017 р. № 20(1), від 24.05.2017 р. № 23(5).
В цих нормах міститься і перелік зазначених обставин, який, втім, не є вичерпним. Умовно наведений масив обставин можна розділити та певні групи (таблиця).
Таблиця. Визначення груп форс-мажорних обставин
| Групи форс-мажору | Форс-мажор | |
| види обставин | що включає | |
| I | Виняткові погодні умови і стихійні лиха | Ураган, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, землетрус, пожежа, посуха, блискавка, просідання і зсув ґрунту, епідемія тощо |
| II | Неправомірні чи виняткові дії/бездіяльність третіх осіб | Війна, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, терористичний акт, диверсії, піратства, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, аварія, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо |
| III | Які виникли з огляду на умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування, а також пов’язані з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями | Загальна військова мобілізація, експропріація, реквізиція, ембарго, закриття сухопутних чи водних шляхів тощо |
Очевидно, що форс-мажор в діяльності сільгоспвиробників представлений переважно обставинами першої групи. Однак нестабільність економічного та політичного життя нашої країни цілком може призвести до появи у роботі агропідприємства і явищ із двох інших названих груп. Тож закріплений у договорі перелік форс-мажорних обставин не варто обмежувати лише погодними умовами та стихійними лихами.
Сільгоспвиробникам (і не тільки)варто мати на увазі, що законодавство містить перелік ситуацій, які не визнаватимуться форс-мажором навіть за умови віднесення їх договором до обставин непереборної сили. До них належать порушення зобов’язань контрагентами сільгоспвиробника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у агропідприємства необхідних коштів (частина друга ст. 218 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV). До цього переліку п. 3.2 Регламенту ТПП додає також фінансову та економічну кризи, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти. Наведені випадки, які не є форс-мажором, ТПП закріпила в Регламенті на підставі усталеної судової практики з цього приводу.
Застереження про форс-мажор у договорі
Окрім переліку обставин, які сторони вважають форс-мажорними, в застереженні про форс-мажор слід зазначити суб’єкта, офіційний документ якого сторони вважатимуть підтвердженням настання обставин форс-мажору. Детально про це — в наступних розділах статті.
Якщо сторони зацікавлені повністю формалізувати процес застосування форс-мажору, в застереженні також треба прописати умови (схема):
Схема. Умови застереження про форс-мажор в договорі
Визначення таких умов має важливе практичне значення, що підтверджує і відповідна судова практика. Зокрема, Вищий господарський суд України в постанові від 17.01.2017 р. у справі № 924/473/16 зазначив, що відповідач не довів належним чином, що повідомив позивача про існування форс-мажорних обставин у строки, встановлені договором (5 днів для повідомлення із підтвердженням довідкою ТПП, якщо форс-мажорні обставини тривають більше місяця). А зважаючи на те, що довідка про настання форс-мажорних обставин видана ТПП майже через рік після настання таких обставин, ВГСУ не вбачав підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов’язання за біржовим договором з огляду на недоведення належним чином факту існування форс-мажору.
Інший приклад. У справі № 910/23761/15 (постанова ВГСУвід 21.12.2016 р.) ВГСУ прийняв як доказ існування форс-мажорних обставин сертифікат ТПП, виданий через 8 місяців з дня настання таких обставин. При цьому ВГСУ не вважав неналежним повідомлення відповідачем позивача про існування форс-мажору, яке відбулося майже через рік з дати їх настання (та відповідно через 4 місяці з дня отримання сертифікату ТПП). Відмінність обставин цієї справи від попередньої була в тому, що сторони закріпили в договорі обов’язок подання доказів існування форс-мажору, але не визначили конкретного строку виконання цього обов’язку. А оскільки позивач не заявляв вимоги про виконання відповідачем такого обов’язку у певний строк, інформування про форс-мажор через рік з початку його настання ВГСУ вважав належним.
Таким чином, залежно від мети отримання повідомлення про форс-мажор та оперативності сторін в отриманні підтвердження його існування, в договорі можна передбачити максимально швидке інформування про форс-мажор, визначати належний для цього строк або не передбачати його взагалі.
Спосіб повідомлення про настання форс-мажору також неодноразово ставав каменем спотикання у спорах щодо звільнення від відповідальності з цієї підстави. При вирішенні справи № 924/473/16 ВГСУдійшов висновків щодо можливості направлення повідомлення про настання форс-мажорних обставин на електронну адресу сторони договору та допустимих доказів на підтвердження такого направлення.
При цьому ВГСУ встановив, що електронна адреса, на яку направлено повідомлення відповідача про форс-мажор, не є офіційною електронною адресою позивача, а скріншоти такого направлення не є належними та допустимими доказами у розумінні ГПК України. При цьому ВГСУ зазначив таке:
Отже, якщо сторони бажають інформувати про настання чи припинення дії форс-мажорних обставин шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну пошту, в застереженні про форс-мажор варто передбачити:
— адреси електронної пошти відправника та отримувача, які вважаються сторонами, належними для направлення/отримання такого повідомлення;
— ПІБ та посади представників відправника та отримувача, які уповноважуються сторонами для направлення/отримання такого повідомлення;
— вимоги до форми повідомлення (сканкопія паперового листа, скріпленого підписом уповноваженої особи та печаткою відправника, електронний лист/повідомлення без вкладень тощо). Можна також закріпити додаткові опції, на кшталт «повідомлення надзвичайної важливості», «зі сповіщенням про доставку/прочитання» тощо;
— момент в часі, із настанням якого сторона вважається повідомленою про настання чи припинення дії форс-мажору. Таким моментом доцільно визначити час отримання повідомлення отримувачем;
— докази, які підтверджують факт належного повідомлення сторони про форс-мажорні обставини. Логічно таким доказом вважати сповіщення від адресата або інтернет-провайдера щодо отримання повідомлення адресатом. У випадку отримання сповіщення від інтернет-провайдера про неможливість доставки повідомлення отримувачу варто прописати альтернативний механізм направлення повідомлення про форс-мажор (наприклад, в паперовому вигляді).
Підсумовуючи усе викладене, пропонуємо редакцію договірного застереження щодо форс-мажору (додаток).
7. Форс-мажор
7.1.Сторони домовились, що під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) вони розуміють надзвичайні та невідворотні за даних умов обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами цього Договору.
Дія таких обставин може бути викликана:
1) винятковими погодними умовами і стихійними лихами (наприклад, але не виключно, ураган, буревій, сильний шторм, циклон, торнадо, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, пожежа, посуха, блискавка, просідання і зсув ґрунту, епідемія тощо);
2) непередбачуваними діями/бездіяльністю сторони, що не є стороною Договору, та/або які відбуваються незалежно від волі і бажання сторони Договору (наприклад, але не виключно, війна, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, терористичний акт, диверсії, піратство, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, аварія, пожежа, вибух тощо);
3) умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування, а також пов’язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями (наприклад, але не виключно, загальна військова мобілізація, експропріація, реквізиція, ембарго, закриття сухопутних чи водних шляхів, заборона (обмеження) експорту/імпорту, тривалі перерви в роботі транспорту тощо).
7.2. Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов’язана не пізніше двох робочих днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. При цьому така Сторона в цей самийстрок зобов’язана звернутися до Торгово-промислової палати України та надати іншій Стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), протягом двох робочих днів з дати його отримання. Аналогічні умови застосовуються Стороною в разі припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та їх наслідків.
7.3. Неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), іншої Сторони про їх настання або припинення, та/або ненадання/несвоєчасне надання документа Торгово-промислової палати України про засвідчення настання таких обставин веде до втрати права Сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов’язань за цим Договором.
7.4. Уразі існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) понад трьох місяців будь-яка Сторона вправі в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору. В такому разі Сторона повинна письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) проінформувати іншу Сторону про свою відмову від Договору. Разом з письмовим повідомленням така Сторона зобов’язана надати іншій Стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) понад трьох місяців. У цьому випадку Договір вважається розірваним з дня отримання Стороною повідомлення про відмову іншої Сторони від Договору або з п’ятого календарного дня з дати направлення Стороною повідомлення про відмову від Договору залежно від того, яка подія станеться раніше.
Підтвердження існування та засвідчення форс-мажору
Законодавство України визначає лише одну систему організацій, які можуть засвідчувати форс-мажор за замовчуванням (тобто без зазначення цього в договорі) — це торгово-промислові палати. Цюсистему органів складають Торгово-промислова палата України (ТПП України) та 25 регіональних ТПП (24 обласних та міста Києва)
Втім, законодавець не передбачив, що єдиним належним та достатнім документом на засвідчення форс-мажорних обставин в агросекторі є сертифікат ТПП України (як, наприклад, це передбачено в ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII щодо підтвердження настання форс-мажору на території проведення АТО).
Крім того, «засвідчення» та «існування» форс-мажорних обставин — це зовсім різні поняття. ТПП України засвідчує факт вже існуючих форс-мажорних обставин. При цьому для такого засвідчення до ТПП потрібно подати документи, що підтверджують настання форс-мажорних обставин, а саме:
— довідку гідрометеорологічної установи про погодні умови;
— протоколи (рішення) комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при обласній (районній) державній адміністрації, що визнають події та їх наслідки надзвичайною ситуацією;
— акти про пожежу;
— підтвердження Міністерства охорони здоров’я щодо настання епідемії;
— підтвердження Міноборони, РНБО, Інформаційного Центру АТО про воєнні дії, проведення антитерористичних операцій на певних територіях;
— постанови Уряду про заборону експорту та імпорту товарів;
— підтвердження органів місцевої влади про оголошений страйк тощо.
Тож насамперед сільгоспвиробники мають подбати про документи, які підтверджуватимуть настання форс-мажору. При цьому сільгоспвиробники за домовленістю між собою можуть встановити, що належним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин є саме документи від названих органів та установ. У такому разі звертатися до ТПП за засвідченням форс-мажору вже буде не потрібно.
В першу чергу агропідприємству треба перевірити, чи не закріплені в законодавстві спеціальні правила щодо форми та порядку фіксування факту і наслідків окремих видів форс-мажорних обставин. Це як принцип допустимості у процесуальному праві: обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджувати інші засоби доказування. Тому аграрій має керуватися саме такими спеціальними положеннями та дотримуватись передбачених ними форми та порядку фіксації.
Згідно з п. 7 Порядку обліку пожеж документом, який засвідчує факт пожежі та її наслідки, є акт, що його підписує комісія, до складу якої входить не менше як три особи, втому числі представник територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий.
Порядок обліку пожеж та їх наслідків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2030.
Форму Акта про пожежу затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.2017 р. № 503. Така форма передбачає здійснення докладного опису майна, яке знищене/пошкоджене пожежею. Саме тут якраз і необхідно зафіксувати вид та детальний опис, характеристики (об’єм, вагу, кількість) втраченої/пошкодженої сільгосппродукції.
Облік будь-якої іншої надзвичайної ситуації (окрім пожежі) агропідприємство має здійснювати в такому порядку:
— вносити її в журнал обліку надзвичайних ситуацій за формою згідно з додатком 3 до Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 09.10.2013 р. № 738;
— подавати до Державної служби з надзвичайних ситуацій або її територіального органу повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій за формою згідно з додатком 4 до вказаного Порядку.
Відтак копії вказаних документів будуть доказами настання відповідної обставини непереборної сили.
Аби зафіксувати факт втрати майна внаслідок такої форс-мажорної обставини, як злочинні дії третіх осіб, суб’єкт господарювання додатково до складання внутрішніх документів повинен подати заяву до слідчих органів,визначених в ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 р. № 4651-VI,в порядку ст. 214 вказаного кодексу.
У заяві варто зафіксувати вид та детальний опис, характеристики (об’єм, вагу, кількість) сільгосппродукції, втраченої внаслідок протиправних дій третіх осіб; характер таких протиправних дій; статтю Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за вчинений третіми особами злочин.
Якщо спеціальних правил щодо фіксування наслідків конкретної форс-мажорної обставини суб’єкт господарювання не виявив, то документування втрати сільгосппродукції, а також обсяг таких втрат йому слід здійснювати в такому порядку:
Крок 1 Керівник підприємства видає наказ, а ФОП — розпорядження.
Наказом призначаєтьсякомісія (рекомендовано не менше 3-х осіб) для підписання відповідного документа про втрату (акт, протокол). До складу комісії варто включити спеціаліста з техніки безпеки підприємства, представника територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій, представника страхової компанії (якщо товар чи продукція були застраховані).
Крок 2 Комісія складає протокол або акт.
Де зафіксувати вид та детальний опис, характеристики (об’єм, вагу, кількість) втраченого майна; обставини, за яких відбулась втрата; причини такої втрати (зі вказівкою конкретної форс-мажорної обставини).
Крок 3 Проводиться інвентаризація
Для належної фіксації втрати матеріальних цінностей має бути проведена інвентаризація. Це стосується винятково юридичних осіб — сільгоспвиробників. Відповідно до п. 7 Положення про інвентаризацію, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879, проведення інвентаризації є обов’язковим у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів), а також у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ). Норми щодо організації та основні правила проведення інвентаризації наведено в розділі ІІ вказаного Положення про інвентаризацію.
Крок 4 За результатами роботи інвентаризаційної комісії складається протокол
У ньому фіксуються, зокрема, висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, а також причини нестач та втрат. Отже, складений за результатами проведення інвентаризації протокол відображає як факт втрати сільгосппродукції, так і причину такої втрати (певну форс-мажорну обставину).
Підбиваючи підсумки, зауважимо, що обставини непереборної сили за загальним правилом звільняють від відповідальності за невиконання зобов’язання, однак не звільняють від виконання самого зобов’язання. Як приклад, сільгоспвиробник з огляду на буревій не сплачуватиме штраф за несвоєчасне постачання зерна, але провести постачання зерна після припинення форс-мажору він повинен. Поряд із цим в договорі сторони можуть визначити, що тривале існування форс-мажору є підставою для відмови від договору стороною, для якої така обставина настала.
Ірина Висіцька, адвокат, партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»
Джерело: журнал «Довідник економіста»
