Керівник підприємства дав вказівку начальникові відділу кадрів, щоб той зажадав від працівників підписання зобов’язань про нерозголошення комерційної таємниці. Зокрема, у разі завдання підприємству шкоди внаслідок розголошення комерційної таємниці працівник зобов’язується відшкодувати цю шкоду в повному обсязі, але в будь-якому разі в розмірі не менш ніж 50 000 грн. Чи мусять працівники підписувати такі зобов’язання? Які юридичні наслідки можуть настати для працівників після підписання ними таких зобов’язань?
Визначення поняття комерційної таємниці викладено у ст. 505 Цивільного кодексу України . Склад та обсяг відомостей, які становлять комерційну таємницю підприємства, установи, організації (підприємство), визначаються його керівником з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 09.08.1993 № 611. Стаття 162 Господарського кодексу України визначає, що суб’єкт господарювання, який є власником технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв’язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а власник інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності. Строк правової охорони комерційної таємниці обмежу ється в часі.
Про встановлення комерційної таємниці на підприємстві та порядок її захисту керівник має видати відповідний наказ та затвердити перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю.
При прийнятті на роботу працівників, що допускаються до комерційної таємниці, доцільно укладати з ними трудовий договір у письмовій формі, одним із пунктів якого визначатиметься обов’язок працівника не розголошувати комерційну таємницю. Якщо договір укладається в усній формі, то з таким працівником може бути укладено додаткову угоду про нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею. Це також може бути письмове зобов’язання чи підписка працівника, форми яких затверджуються керівником підприємства.
Працівник обов’язково має бути ознайомлений з переліком інформації, що становить комерційну таємницю. Якщо йому невідомо про те, які відомості належать до комерційної таємниці, то, відповідно, він не несе відповідальності за їх розголошення.
Деколи працівникам, що допускаються до комерційної таємниці, пропонується взяти на себе зобов’язання про її нерозголошення після укладення трудового договору. Працівник може погодитися та укласти про це відповідну угоду (підписати зобов’язання, дати підписку). У разі відмови працівника від такої пропозиції роботодавець має діяти за правилами, встановленими ч. 3 та 4 ст. 32 Кодексу законів про працю України (КЗпП). У разі розголошення працівником комерційної таємниці його в установленому порядку може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а якщо внаслідок цього роботодавцеві було завдано матеріальної шкоди, то й до матеріальної. Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників встановлені ст. 130 КЗпП. Матеріальна відповідальність працівника, як правило, обмежується певною частиною його заробітку і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. Статтею 132 КЗпП передбачено, що за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов’язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, визначених у законодавстві. Зокрема, ст. 134 КЗпП встановлені випадки повної матеріальної відповідальності працівника. Проте цей перелік не містить такого випадку, як розголошення працівником комерційної таємниці. Отже, працівника може бути притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо роботодавець доведе, що йому було завдано шкоди внаслідок розголошення працівником комерційної таємниці. Умова про зобов’язання працівника відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі, але в будь-якому разі в розмірі не менш ніж 50 000 грн є недійсною, оскільки погіршує становище працівника порівняно з чинним законодавством. За розголошення працівником комерційної таємниці його може бути притягнуто і до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 232 Кримінального кодексу України, згідно з якою умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності, карається штрафом від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Інформацію підготував експерт газети «Кадри і зарплата» Микола Бойко, доцент Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат.
Повне рішення кейсу також можна знайти в номері газети «Кадри і зарплата», №15 (135) від 6 серпня.
