До онлайн-системи «КАДРИ.UA» цього тижня надійшло запитання від кадрового відділу одного з державних підприємств.
ЗАПИТАННЯ. Чи є підставою для надання працівниці соціальної відпустки як одинокій матері висновок про визначення місця проживання дитини?
ВІДПОВІДЬ надає експерт системи «КАДРИ.UA» Вадим Будніков.
Термін «одинока матір» на законодавчому рівні не визначено, проте відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 одинокою матір’ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Для підтвердження права на таку відпустку працівник (працівниця) мають надати роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.
Одним із документів підтвердження того, що батько (мати) не беруть участь у вихованні дитини, можуть бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька (матері) у вихованні дитини, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів тощо.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Крім того, підтвердженням відсутності участі батька (матері) у вихованні дитини може бути акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, а також довідка зі школи про те, що батько (мати) не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.
Оскільки пункт п’ятий частини чотирнадцятої статті 10 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.
Враховуючи те, що додаткова соціальна відпустка надається один раз протягом календарного року і за цей час статус одинокої матері може змінитися, роботодавець має право вимагати поновлення зазначених документів один раз на рік.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Отже, якщо жінкою буде надано будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини, то вона матиме право на зазначену відпустку за підставою «одинока мати».
Достовірність і достатність наданих документів роботодавець визначає самостійно.
Саме через відсутність чіткого переліку документів, які підтверджували б статус одинокої матері, рішення щодо достатності документів для надання жінці соціальної відпустки як одинокій матері роботодавець ухвалює на свій розсуд.
Отже, питання приймати чи не приймати зазначені документи як такі, що підтверджують факт виховання жінкою дитини без участі батька, залишається на розсуд роботодавця та його уповноваженої особи — працівника кадрової служби.
Якщо працівник не зможе документально підтвердити своє право на соціальну відпустку на дітей, роботодавець має право відмовити у наданні цієї відпустки.
Своєю чергою, стаття 161 Сімейного кодексу України визначає спір між матір’ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини.
Так, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі — Порядок № 866), визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини.
Так, відповідно до пункту 72 Порядку № 866 для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв’язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов’язків матері та батька щодо дитини.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: info@mediapro.com.ua
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9 до Порядку № 866, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім’ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.
Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров’ю та розвитку дитини.
Зразки документів • Посадові інструкції • Робочі інструкції
Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Отже, як бачимо, висновок про визначення місця проживання дитини сам по собі не підтверджує відсутності участі батька у вихованні дитини, мета надання цього висновку — інша.
Тож, хоча достатність наданих документів роботодавець визначає самостійно, вважаємо, висновок органу опіки і піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини не можна приймати як документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.
У цьому разі доцільно запропонувати працівниці додатково надати інші документи, що з достатньою достовірністю підтверджують відсутність участі батька у вихованні дитини.
Спробуйте безплатний доступ до онлайн-системи «КАДРИ.UA» та отримайте готові практичні рішення для будь-якої кадрової ситуації.
Будьте на крок попереду — скористайтеся 24/7-доступом до кадрових рішень у «КАДРИ.UA»! Останні зміни у військовому обліку, бронюванні, відстрочках — розкладено по поличках. Плюс: експертні консультації, готові шаблони документів, поради щодо перевірок і актуальні алгоритми дій для будь-якої ситуації у воєнний час. Все в одному місці — щоб ви завжди діяли впевнено.
Зауважимо, що за останній тиждень фахівцями системи проведено багато консультацій, зокрема з таких тем, як-от:
- Чи передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаним, які належать до діючих згідно із законодавством України релігійних конфесій?
- Усний трудовий договір
- Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи за сумісництвом
- Переміщення працівника, який перебуває на службі в ЗСУ
- Відрахування 50 % за виконавчим документом: чи правомірно для роботодавця?
- Як прийняти на роботу працівника за основним місцем, який на сьогодні вже має основне місце роботи?
- Довідка про невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій
- Перевірка ОМС стану військового обліку на підприємствах, які перебувають у сфері їхнього управління
- Встановлення додаткової порівняно з законодавством гарантії для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації
Джерело: КАДРИ.UA
