В умовах воєнного стану питання належного грошового забезпечення військовослужбовців набуває особливої ваги. Однією з ключових гарантій є додаткова винагорода до 100 000 грн, передбачена постановою КМУ № 168. Водночас на практиці тривалий час виникали спори щодо її виплати під час лікування не лише самого поранення, а й його наслідків.
У справі № 600/367/24 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував принципову правову позицію, яка має значення для всієї подальшої практики.
Суть спору
Військовослужбовець звернувся до суду через ненарахування додаткової винагороди під час проходження стаціонарного лікування. Поранення було отримане під час виконання бойового завдання, що підтверджувалося відповідними документами. Надалі військовий неодноразово перебував на лікуванні, однак виплати за окремі періоди не здійснювалися.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнавши протиправною бездіяльність військової частини. Апеляційний суд, натомість, відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що лікування здійснювалося нібито через захворювання, а не безпосередньо через поранення.
Ключова позиція Верховного Суду
Верховний Суд не погодився з таким формальним підходом і наголосив: поняття «лікування у зв’язку з пораненням» охоплює не лише первинне лікування травми, а й лікування її наслідків.
Суд підкреслив, що для виплати винагороди вирішальним є встановлення сукупності обставин:
- факт виконання бойового завдання;
- отримання поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини;
- перебування на стаціонарному лікуванні;
- причинний зв’язок між пораненням і подальшим лікуванням.
Саме причинно-наслідковий зв’язок є визначальним критерієм, а не формальне формулювання діагнозу у медичних документах.
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Формат: відеоуроки • Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Роль висновку ВЛК
Суд окремо акцентував, що ключове значення має висновок військово-лікарської комісії (ВЛК). Саме він визначає, чи пов’язане поранення із захистом Батьківщини.
Якщо ВЛК встановлює, що травма пов’язана із бойовими діями, то усі подальші медичні наслідки розглядаються як продовження цього поранення. Відтак лікування таких наслідків дає право на отримання додаткової винагороди.
Натомість відсутність такого зв’язку або встановлення, що захворювання не пов’язане зі службою, виключає підстави для виплат.
Важливі правові висновки
Верховний Суд сформулював низку практичних підходів:
- виплата 100 000 грн зберігається на весь період лікування, якщо воно є наслідком поранення;
- не вимагається безперервного лікування з моменту травми — важливий сам факт зв’язку;
- повторні госпіталізації також дають право на виплату;
- формальна заміна діагнозу «травма» на «захворювання» не є підставою для відмови.
Суд підкреслив, що інше тлумачення призвело б до безпідставного обмеження прав військовослужбовців, особливо у випадках, коли наслідки поранення проявляються з часом.
Плакати та шпаргалки для роботи відповідального за ведення військового обліку на підприємстві
0 (800) 21 99 77 • [email protected]
Значення для практики
Це рішення має системне значення, оскільки усуває поширену практику відмов у виплатах через формальний підхід до медичних формулювань.
Фактично Верховний Суд встановив чіткий стандарт доказування у таких спорах:
- довідка про обставини поранення;
- медичні документи;
- висновок ВЛК про причинний зв’язок.
Саме ця сукупність доказів визначає право на виплату, а не окремі формальні ознаки.
Висновок
Право на додаткову винагороду до 100 000 грн зберігається не лише під час лікування самого поранення, а й під час лікування його наслідків, якщо підтверджено їх зв’язок із захистом Батьківщини.
Рішення Верховного Суду зміщує акцент із формального підходу на змістовний, що є важливим кроком до забезпечення реальних соціальних гарантій військовослужбовців та формування єдиної правозастосовної практики.
Джерело: Судово-юридична газета
