Передплати журнал

Ліквідація підприємства: порядок проведення та документальне оформлення. Закінчення


Як провести інвентаризацію підприємства, що ліквідується?
Хто має оцінити майно цього підприємства?
У якій черговості підприємство повинно розрахуватися із кредиторами?
За якими підставами при ліквідації підприємства звільняють працівників?

 

8-й ЕТАП
Інвентаризація та оцінювання майна підприємства

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, майна філій і представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежного оцінювання майна юридичної особи, що припиняється (ч. 4 ст. 111 ЦКУ).
Наслідками ухвалення рішення про ліквідацію підприємства, що визначають його діяльність під час ліквідаційної процедури (за аналогією до ч. 1 ст. 38 Закону № 2343), є:
— господарська діяльність підприємства завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення і виконання договорів, що мають на меті захистити майно підприємства або забезпечити його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
— строк виконання всіх грошових зобов’язань підприємства вважається таким, що настав;
— у підприємства не виникає жодних додаткових зобов’язань (зокрема, зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
— вимоги за зобов’язаннями підприємства, що виникли під час проведення ліквідації, можуть бути пред’явлені лише у межах ліквідаційної процедури.
Саме з урахуванням зазначених вище особливостей і треба проводити інвентаризацію й оцінювання майна підприємства, а також розрахунки з кредиторами та учасниками.

 

Порядок проведення інвентаризації

Згідно з підпунктом «ж» пункту 3 Інструкції № 69 та абзацом сьомим пункту 12 Порядку № 419 про­ведення інвентаризації є обов’язковиму разі ліквідації підприємства. Але зазначеними нор­ма­тивно-правовими актами не визначено конкретної дати, на яку потрібно її провести.
Рекомендуємо проводити інвентаризацію (це буде цілком логічно) перед складанням проміжного ліквідаційного балансу.
Інвентаризацію в разі ліквідації підприємства проводять у загальному порядку, визначеному Інструкцією № 69.

 

Що виявляють під час інвентаризації

Під час інвентаризації виявляють фактичну наявність:
— основних фондів;
— нематеріальних активів;
— товарно-матеріальних цінностей;
— грошових коштів, цінних паперів та інших грошових документів;
— обсягів незавершеного виробництва в натурі, тобто всіх активів і зобов’язань.

 

Результати інвентаризації

Результати інвентаризації відображають у бухгалтерському та податковому обліку у звичайному порядку. Однак при цьому слід звернути особливу увагу на:
— відображення в обліку надлишків і нестач;
— списання заборгованостей зі строком позовної давності, що минув.

 

Оцінювання майна

Потреба в оцінюванні майна підприємства, що ліквідується, пов’язана з тим, що майно — одне із джерел погашення боргів перед кредиторами.
Зауважимо, що із часу ухвалення рішення про припинення підприємства його активи і зобо­в’я­зання оцінюють, виходячи з припущення, що дія­ль­ність підприємства припиняється й продовжува­тися не буде. Тобто перестає працювати один із десяти основних принципів бухгалтерського об­лі­ку — принцип безперервності (ст. 4 Закону № 996).
Таким чином, оцінювання активів і зобов’я­зань підприємства, що ліквідується, провадиться в осо­б­ливому порядку. Слід зазначити, що порядку проведення такого оці­нювання в НП(С)БО № 73 не передбачено.
Порядок надання і розкриття інформації про припинення діяльності підприємства у фінансовій звітності розглянуто в МСБО 35.

 

Хто проводить оцінювання

Оцінює майно суб’єкт професійної оцінної діяльності, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, відповідно до положень Закону № 2658.

 

У яких випадках оцінювання є обов’язковим

Оцінювання майна є обов’язковиму разі:
— ліквідації:
– ДП;
– КП;
– підприємств (господарських товариств) із державною часткою майна (часткою комунального майна);
— переоцінювання основних фондів для бухгалтерського обліку (ст. 7 Закону № 2658).
У разі ліквідації підприємства іншої форми власності для оцінювання його майна можна також скористатися послугами оцінювача. Але в цьому разі слід пам’ятати, що залучення оцінювача не є обов’язковим і здійснюється лише за рішенням самого підприємства, тобто ліквідаційної комісії або ліквідатора.

 

У чому полягає оцінювання

Оцінювання майна підприємства, що ліквідується, полягає переважно у:
— приведенні вартості активів до вартості їх можливої реалізації;
— визначенні додаткових зобов’язань (наприклад, виплата вихідної допомоги працівникам) або зменшення забезпечення для відшкодування май­бутніх витрат (наприклад, на оплату відпусток працівників), що виникають у підприємства у зв’я­зку з ухваленням рішення про ліквідацію.
Як свідчить практика, оцінюванню підлягають запаси, основні засоби та зобов’язання.

 

9-й ЕТАП
Стягнення дебіторської заборгованості

Із дати внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо її ліквідації ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобо­в’язана вжити всіх потрібних заходів для стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи та письмово повідомити кожного з боржників про її припинення в установлені ЦКУ строки. При цьому ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє ви­мо­ги та позови про стягнення заборгованості з борж­ників юридичної особи (ч. 1 ст. 111 ЦКУ).
Крім того, частки підприємства у статутних капіталах інших господарських товариств також підлягають виділенню, оцінюванню та реалізації.
Після проведення інвентаризації розрахунків стосовно кожного дебітора оформляють акти звірки розрахунків. Оформлені акти узгоджують із дебіторами.
Якщо заборгованість буде виявлено, дебіторам потрібно направити претензії. У разі якщо де­бітори відмовляються погасити заборгованість, її можна затребувати через суд.

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
Оскільки заборгованість перед юридичною особою, яка ліквідується, є її активом, ліквідаційна комісія має вжити заходів щодо отримання цих активів для розрахунку з кредиторами. Такий процес може за­тягнути саму ліквідаційну процедуру, адже в разі звернення до суду щодо стягнення заборгованості судовий процес може тривати довго.

 

10-й ЕТАП
Повідомлення учасників підприємства про його участь в інших юридичних особах

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана повідомити учасників юридичної особи, які ухвалили рішення щодо припинення, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства (ч. 2 ст. 111 ЦКУ).
Наведене вище положення треба обов’язково враховувати, оскільки це впливає на діяльність за­значених господарських товариств, дочірніх підприємств.
Отже, якщо створені підприємства потрібні, то­б­то є прибутковими, бажано передати корпоративні права у спосіб, визначений законодавством.

 

11-й ЕТАП
Закриття відокремлених підрозділів підприємства

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юри­дичної особи, зокрема філій і представництв (ч. 5 ст. 111 ЦКУ). У статутних документах відокремлених підрозділів має бути передбачено порядок виходу зі складу засновників.

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
Усі процедури, які виконують під час ліквідації головного підприємства, виконують і при закритті філій.

 

12-й ЕТАП
Звільнення працівників

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) звільняє працівників юридичної особи, що припиняється (ч. 5 ст. 111 ЦКУ).
Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП ліквідація підприємства (а саме ухвалення рішення про ліквідацію) є підставою для розірвання роботодавцем (тобто ліквідаційною комісією або ліквідатором) трудового договору, укладеного як на невизначений строк, так і строкового трудового договору до закінчення строку його дії.

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
На зазначеній вище підставі можна звільнити працівників й у період їх тим­часової непрацездатності, а також пере­бування у відпустці.

Треба чітко дотримуватися такого порядку зві­льнення працівників.

 

1. Інформування профспілкового органу

Якщо роботодавець планує звільнити працівників у зв’язку з ліквідацією, він повинен заздалегідь, не пізніше як затри місяці до намічуваних звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, зокрема, про:
— причини майбутніх звільнень;
— кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися;
— терміни проведення звільнень, —
а також провести консультації з профспілками про заходи щодо пом’якшення несприятливих наслідків звільнення (частина третя ст. 22 Закону № 1045).

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі ліквідації підприємства допускається без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 431 КЗпП).

 

2. Оформлення наказу про внесення змін до штатного розпису

Наказ про внесення змін до штатного розпису оформляють із зазначенням кількості працівників, потрібних для виконання функцій і робіт протягом періоду ліквідації.

 

3. Попередження працівників про наступне вивільнення

Відповідно до статті 492 КЗпП працівників персонально попереджають про наступне вивільнення письмово (під розписку) не пізніше ніж за два місяці.

 

4.Направлення інформації про вивільнення працівників до ДСЗ

Не пізніше ніж за два місяці до ДСЗ направляють інформацію про наступне вивільнення працівників (форма № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці», затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 317).

 

5. Звільнення працівників

Після закінчення строку попередження працівників звільняють (додаток) із виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП)

 

6. Унесення запису про звільнення до трудових книжок працівників

У графі 3 «Відомості про роботу» трудових книжок звільнених працівників кадровик підприємства, що ліквідується, робить такий запис: «Звільнено у зв’язку з ліквідацією підприємства, п. 1 ст. 40 КЗпП України». Запис уносять на підставі відповідного наказу, яким можна звільнити всіх працівників підприємства одночасно.

 

7. Видача працівникам трудових книжок і проведення з ними повного розрахунку

Далі кадрова служба у день звільнення видає працівникам оформлені належним чином трудові книжки й копію наказу про їх звільнення (ст. 47 КЗпП).
Крім цього, у день звільнення працівників підприємство, що ліквідується, має провести з ними остаточний розрахунок (ст. 116 КЗпП).
За затримку остаточного розрахунку працівникам має виплачуватися компенсація, передбачена в статті 117 КЗпП (таблиця).

 

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
Звільнення працівників у разі ліквідації підприємства майже аналогічне до порядку звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності або штату. Але стосовно категорій працівників, зазначених у частині третій статті 184 КЗпП (вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років  — частина шоста ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда), є деякі особливості. Так, у цій статті передбачено, що звільнення зазначених працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

 

13-й ЕТАП
Повернення ліцензій, документів дозвільного характеру та інших документів

Згідно з частиною 6 статті 111 ЦКУ ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки і штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертає їм ліквідаційна комісія (ліквідатор).

 

Застереження!
Норма про зобов’язання здавати печатки і штампи для знищення в органи внутрішніх справ на сьогодні не діє. Порядок знищення печаток передбачався Інструкцією № 17, яка втратила чинність згідно з Наказом МВС № 5.
На думку Держкомпідприємництва (лист № 5916), печатки (штампи) після закінчення передбачених термінів зберігання може знищувати самостійно орган, який забезпечує їх знищення (згідно з нормами Роз’яснення № 22), про що складають відповідний акт.

 

14-й ЕТАП
Складання проміжного ліквідаційного балансу

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, у якому містяться:
— відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується;
— перелік пред’явлених кредиторами вимог;
— результат розгляду цих вимог.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджують учасники юридичної особи, що ухвалили рішення про її ліквідацію (ч. 8 ст. 111 ЦКУ). Тобто він має бути затверджений на загальних зборах учасників підприємства.
Відповідно до абзацу третього пункту 3 НП(С)БО № 73 баланс (звіт про фінансовий стан) — це звіт про фінансовий стан підприємства, у якому відображено на певну дату його активи, зобо­в’язання і власний капітал (додаток 1 до НП(С)БО № 73).

 

15-й ЕТАП
Розрахунок із кредиторами

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у т. ч. за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, ПФУ, фондів соціального стра­хування, провадиться в такому порядку:
у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи:
у першу чергу задовольняють вимоги з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкод­женням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи в інший спосіб;
у другу чергу — вимоги працівників, пов’я­зані з трудовими відносинами, вимоги автора про оплату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
у третю чергу — вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
у четверту чергу — усі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняють пропор­ційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові цієї черги;
черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом;
у разі відмови ліквідаційної комісії в задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи;
вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, установленого ліквідаційною комісією для їх пред’явлення, задовольняють із майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно;
вимоги кредиторів, не визнані ліквідацій­ною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до ПФУ, фондів соціального страхування, розглядається, після чого ухвалюють відповідне рішення, яке надсилають кредиторові не пізніше 30 днів із дня отримання юридичною особою відповідної вимоги кредитора (ч. 6 ст. 105 ЦКУ).

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
Якщо ліквідаційна комісія відмовляє кредиторові у задоволенні його вимог або ухиляється від їх розгляду, кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Якщо в юридичної особи недостатньо коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію її майна (ч. 9 ст. 111 ЦКУ). Якщо ж вартість майна є недостатньою для задоволення таких вимог, тоді юридична особа виконує всі потрібні дії, установлені законом щодо відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 ЦКУ)

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
У разі визнання підприємства банкрутом вимоги його кредиторів задовольняють у порядку черговості, установленої Законом № 2343.

 

16-й ЕТАП
Складання ліквідаційного балансу

Після завершення розрахунків із кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, що ухвалили рі­ше­н­ня про її припинення, та подання органам доходів і зборів (ч. 11 ст. 111 ЦКУ).

 

17-й ЕТАП
Проведення розрахунків з учасниками

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (зокрема, за податками, зборами, єдиним внеском на загально­обов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, ПФУ, фондів соціального страхування), передають їїучасникам, якщо інше не встановлено статутними документами юридичної особи або законом (ч. 12 ст. 111 ЦКУ).

 

18-й ЕТАП
Закриття поточного рахунка

Після того як підприємство повністю розрахується з бюджетом, кредиторами та позабюджетними фондами, воно має закрити свій рахунок у банку і здати чекові книжки та невикористані чеки. Протягом трьох робочих днів після того, як було закрито рахунок, підприємство має повідомити про це відповідний орган ДФС, подавши до нього копію довідки про факт закриття рахунка.
Поточний рахунок, який використовувався для проведення ліквідаційної процедури, закривається ліквідатором на підставі його заяви про закриття цього рахунка (абзац п’ятий п. 20.4 Інструкції № 492).

19-й ЕТАП
Передання до архівної установи документів, які підлягають тривалому зберіганню

Документи, що підлягають обов’язковому зберіганню, передають в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам (ч. 13 ст. 111 ЦКУ). Так, максимальний строк зберігання кадрової документації згідно з Переліком № 578 становить 75 років.
Передання документів до архівної установи за­свідчується відповідною довідкою.

 

20-ЕТАП
Державна реєстрація припинення юридичної особи

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, в ус­та­новлений законом строк (ч. 14 ст. 111 ЦКУ).
Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, однак не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами (не раніше ніж через два місяці з часу подання державному реєстраторові рішення про ліквідацію, але не пізніше шести місяців) має подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові такі документи:
заповненуреєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв’язку з ліквідацією;
довідкувідповідного органу доходів і збо­рів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;
довідкувідповідного органу ПФУ про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне стра­хування та страхових коштів до ПФУ і фондів соціального страхування;
довідкуархівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
У випадках, установлених законом, крім перелічених вище документів, додатково подають висновок аудитора щодо достовірності й повноти ліквідаційного балансу (ч. 2 ст. 36 Закону № 755).
У разі проведення державної реєстрації припинення акціонерного товариства додатково подають копію розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчену Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

ЗВЕРНУТИ УВАГУ
Державному реєстраторові забороняється вимагати додаткові, окрім зазначених вище, документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації.

Зазначимо, що дата внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи. При цьому строк державної реєстрації припинення юридичної особине має перевищувати одного робочого дня з дати надходження відповідних документів.
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати проведення державної реєстрації припинення юридичної особи повинен видати (надіслати рекомендованим листом) голові ліквідаційної комісії (ліквідаторові) або уповноваженій ним особі повідомленняпро проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, другий примірник якого долучається до реєстраційної справи такої юридичної особи (ч. 14 ст. 36 Закону № 755).

Таким чином, здійснення ліквідації підприємства є досить складною і кропіткою процедурою, яка має свої особливості. Тому радимо для її здійснення звертатися до фахівців, що дасть змогу уникнути труднощів, які можуть виникнути в процесі ліквідації.

 

Таблиця
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

№ пор.

Спір про розмір виплат,
що належать працівникові

Розмір компенсації

1

Відсутній

Працівникові виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку

2

Вирішено на користь працівника

Працівникові виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку

3

Вирішено на користь працівника частково

Розмір відшкодування за час затримки визначає орган, що ухвалив рішення по суті спору

 

скорочення:
АТ — акціонерне товариство.
ДП — державне підприємство.
ДФС — Державна фіскальна служба України.
ДСЗ — Державна служба зайнятості Ук­раїни.
ЗМІ — засоби масової інформації.
ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
ЄДРПОУ — Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.
КП — комунальне підприємство.
ПП — приватне підприємство.
ПФУ — Пенсійний фонд України.
ТОВ — товариство з обмеженою відповіда­льністю (товариство з додатковою відпові­даль­ністю).

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА, УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
КЗпП — Кодекс законів про працю України
ГКУ — Господарський кодекс України
ЦКУ — Цивільний кодекс України

Закон № 1576 — Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року № 1576-XII
Закон № 2343 — Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнан­ня його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII
Закон № 996 — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV
Закон № 1045 — Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV
Закон № 2658 — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-III
Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV
Закон № 5067 — Закон України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI
Закон № 5515 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 6 грудня 2012 року № 5515-VI

Наказ МВС № 5 — наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МВС від 11.01.99 № 17» від 11 січня 2011 року № 5

Інструкція № 69 — Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69
Інструкція № 17 — Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року № 17 (втратив чинність 21 лютого 2011 року на підставі Наказу МВС № 5)
Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492
Перелік № 578 — Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5
Порядок № 21-6 — Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-6
Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588
Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419

Лист № 5916 — лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18 липня 2011 року № 5916
Роз’яснення № 22 — Роз’яснення щодо виготовлення, зберігання та знищення печаток виборчих комісій і штампів, додаток до постанови Центральної виборчої комісії від 8 травня 2008 року № 22

МСБО 35 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 35 «Діяльність, що припиняється»
НП(С)БО № 73 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73

 

ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

1-й ЕТАП
Ухвалення рішення про ліквідацію

2-й ЕТАП
Призначення ліквідаційної комісії

3-й ЕТАП
Оформлення взаємовідносин з особами, які здійснюють ліквідацію

4-й ЕТАП
Письмове повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію,
про рішення стосовно припинення юридичної особи

5-й ЕТАП
Опублікування повідомлення про ліквідацію

6-й ЕТАП
Зняття з обліку в органах ДФС і ПФУ

7-й ЕТАП
Закриття всіх банківських рахунків

8-й ЕТАП
Інвентаризація та оцінювання майна підприємства

9-й ЕТАП
Стягнення дебіторської заборгованості

10-й ЕТАП
Повідомлення учасників підприємства про його участь в інших юридичних особах

11-й ЕТАП
Закриття відокремлених підрозділів підприємства

12-й ЕТАП
Звільнення працівників

13-й ЕТАП
Повернення ліцензій, документів дозвільного характеру та інших документів

14-й ЕТАП
Складання проміжного ліквідаційного балансу

15-й ЕТАП
Розрахунок із кредиторами

16-й ЕТАП
Складання ліквідаційного балансу

17-й ЕТАП
Проведення розрахунків з учасниками 

18-й ЕТАП
Закриття поточного рахунка

19-й ЕТАП
Передання до архівної установи документів, які підлягають тривалому зберіганню

20-й ЕТАП
Державна реєстрація припинення юридичної особи

Стаття надана редакцією журналу «Довідник кадровика»
спеціально для інтернет-порталу «Всеукраїнська асоціація кадровиків»
(детальніше — журнал «Довідник кадровика» № 1, 2015)

Автор: Олексій ГЕРАСИМОВ,
консультант з питань кадрового діловодства

kadrovik.ua

Матеріали до теми


Табелювання мобілізованого працівника та працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати
Ситуація У табелі обліку робочого часу мобілізованим працівникам робочі дні проставляємо «ІН», вихідні — пусте значення. Відпустку без збереження заробітної ...
Мінцифри запрошує взяти участь в онлайн-конференції про цифрове підприємництво
28 листопада Європейська Комісія проведе онлайн-конференцію, присвячену розвитку стартапів й інноваційного підприємництва під керівництвом жінок. Розвиток жіночого інноваційного підприємництва у ...