У квітні в Україні набув чинності Закон України від 05.11.2025 № 4683-IX, яким внесено суттєві зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Оновлення стосуються порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю оформлення листків непрацездатності, а також документів, що є підставою для їх формування.
Метою змін є посилення контролю за обґрунтованістю лікарняних, цифровізація процесів та вдосконалення механізмів взаємодії між медичними закладами, Пенсійним фондом України та роботодавцями.
Залучення уповноважених лікарів і нова модель перевірок
Однією з ключових новацій стало розмежування повноважень між Пенсійним фондом України та медичними фахівцями.
Перевірку обґрунтованості видачі або продовження листків непрацездатності здійснюють уповноважені посадові особи ПФУ. Водночас перевірка медичних висновків про тимчасову непрацездатність (МВТН) проводиться лише із залученням уповноважених лікарів, вимоги до яких визначатиме Кабінет Міністрів України.
Таким чином, система контролю стає більш структурованою та професійно розмежованою між адміністративною та медичною складовою.
Водночас загальний порядок перевірок істотно не змінено: попередні норми залишаються чинними, а процедури й надалі регулюються постановою КМУ від 03.03.2023 № 185.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Досудове оскарження рішень медичних закладів
Важливою новацією є запровадження можливості досудового оскарження рішень про необґрунтованість лікарняного.
Медичні заклади тепер можуть подати скаргу без звернення до суду. Це значно спрощує механізм захисту їхніх прав та зменшує адміністративне навантаження.
Подання скарги має юридичні наслідки:
- зупиняється строк сплати компенсації страхової виплати,
- призупиняється нарахування пені.
Якщо ж уповноважений орган не надішле вмотивоване рішення у визначений строк (від 30 до 45 днів), скарга вважається автоматично задоволеною.
Це положення стимулює оперативний розгляд спорів та підвищує відповідальність органів, що здійснюють контроль.
Зворотна вимога до лікаря (регрес)
Закон також уточнив порядок застосування регресних вимог до лікаря, який сформував необґрунтований медичний висновок.
Тепер розмір зворотної вимоги обмежується сумою фактично сплаченої страхової виплати. При цьому пеня не враховується.
Фактично це означає, що відповідальність залишається, однак вона стає більш чітко визначеною та обмеженою фінансовими рамками вже здійснених виплат.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Паперові лікарняні: виняткові випадки
Окрему увагу приділено врегулюванню паперових листків непрацездатності, які застосовуються як виняток у період воєнного стану.
У законі закріплено можливість здійснення страхових виплат за паперовими лікарняними, але лише у випадках, визначених наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066.
Також врегульовано порядок засвідчення копій паперових листків непрацездатності для осіб, які:
- працюють за сумісництвом,
- одночасно здійснюють підприємницьку або іншу діяльність.
Це дозволяє уникнути правової невизначеності у змішаних формах зайнятості.
Цифровізація та фактична практика
Незважаючи на наявність паперових механізмів у виняткових ситуаціях, система лікарняних в Україні залишається переважно цифровою.
Станом на 2026 рік:
- більшість листків непрацездатності формуються в електронному вигляді,
- дані автоматично передаються через медичні інформаційні системи,
- роботодавці отримують інформацію через електронні реєстри Пенсійного фонду.
Паперові лікарняні застосовуються лише у виняткових випадках, коли технічно неможливо сформувати електронний документ.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: [email protected]
Висновок
Зміни, запроваджені з 1 квітня 2026 року, спрямовані на підвищення прозорості системи соціального страхування, посилення контролю за обґрунтованістю лікарняних та розвиток цифрових механізмів.
Водночас закон зберігає баланс між контролем і захистом прав медичних закладів та застрахованих осіб, запроваджуючи додаткові гарантії у вигляді досудового оскарження та чітких процедур регресної відповідальності.
У підсумку система стає більш структурованою, цифровою та юридично визначеною, що зменшує ризики зловживань і підвищує ефективність соціального страхування.
Джерело: ПФУ
