...
Реєструйся

Міняю річний оборот підприємця на зарплату нардепа. З доплатою…


Світи, що не перетинаються

Хочете отримати на п’ять років нульову ставку податку на підприємницьку діяльність фізичної особи? Тоді, за логікою проекту Податкового кодексу України, обмежте сферу своїх бізнес-інтересів виключно наданням «побутових послуг». Що це за «звір» такий? На жаль, поясненнями з цього приводу автори проекту Податкового кодексу (ПК) не «заморочуються». Хоча не сумніваюся: буде зроблено все, аби охочих скористатися обіцяними податковими канікулами врешті-решт виявилося не просто мало, а дуже мало.

Та цього розробникам «податкової конституції» видалося не досить. Вони вирішили затиснути проноз, котрі проберуться крізь штучно звужений перелік видів діяльності, ще й малим річним оборотом, зафіксувавши його на рівні, встановленому указом президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» 1998 року.

300 тис. грн. — це багато чи мало у 2010 році? Для розробників проекту кодексу та народних депутатів, які проголосували проект у першому читанні, — межа допустимого для підприємницької дрібноти.

Мудрі люди кажуть, що все пізнається у порівнянні. Коли так, то чому б не порівняти цей гранично допустимий річний оборот підприємця із зарплатою… народного депутата. З доплатами та матеріальною допомогою річна зарплата парламентарія, який очолює одну з профільних комісій ВР, на 200—250 тис. грн. тягне. Природно, в нього немає жодних проблем зі сплатою внесків у Пенсійний та інші соціальні фонди. Він без проблем користується лікарняними, за необхідності — санаторним лікуванням тощо. При цьому йому зовсім не здається, що держава щедро оплачує його працю коштами, зібраними із далеко не найбагатших платників податків. Але зважити на становище того, хто сам намагається заробляти на благо сім’ї та батьківщини, чомусь не виходить.

Зароби 75 тис. грн. і ні в чому собі не відмовляй

Не литимемо сліз. Просто спробуємо підрахувати, як «жируватиме» цей самий підприємець, котрий перебуватиме на податкових канікулах із 1 січня 2011-го по 31 грудня 2015 року.

Спершу усвідомимо, що 300 тис. обороту — це, на жаль, не зарплата. Левова частина цих грошей піде, наприклад, на закупівлю товарів для реалізації, на оплату кредитів тощо. Лише після продажу товару фізособа, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, отримає певний бізнес-дохід. І непогано, якщо він, приміром, становитиме 20—25% від зазначеного річного обороту. (Однозначно, митарі були б дуже задоволені, якби такий прибуток одержували компанії, що перебувають на загальній системі оподаткування.)

Отож, навіть із 25% рентабельності річний дохід нашого підприємця на канікулах (який працює чесно, а не виконує роль офшора великих компаній) становитиме всього 75 тис. грн. Тому цинічною видається можливість, дана йому законом, брати у штат близько десятка найманих працівників. Адже за роботу потрібно платити, і якщо не 250 тис. на рік, то щонайменше 888 грн. на місяць (мінімальна зарплата з липня 2010-го), а ще — 37% відрахувань у соціальні фонди (з мінімальної зарплати набіжить 328 грн. 50 коп.). Щоб утримувати десять співробітників, згодних працювати за мінімальну зарплату, йому доведеться витратити зі свого доходу 146 тис. грн. А де ж він їх візьме?

Насправді, затиснутий скромним оборотом, він може зводити кінці з кінцями, тільки працюючи самотужки й залишаючи собі на зарплату у найкращому разі по чотири тисячі гривень на місяць (2,3 тис. піде на соцвідрахування).

Зрозуміло, що й із 500 тис. грн. обороту, якими ощасливили розробники ПК підприємців, не удостоєних податкових канікул, особливо не розженешся, якщо за роботу платити не умовну, а реальну зарплату, і робити відповідні відрахування в соцфонди. Але принаймні два найманих працівники вже можна собі дозволити. Тому ще не відомо, хто кому заздритиме.

Правда, експерти стверджують: обмеження максимальної планки обороту 300 тис. грн. — вимога Міжнародного валютного фонду. Звісно, з такими кредиторами потрібно рахуватися, ось тільки чи їх це стосується? Їхньою вимогою може бути зменшення дефіциту держбюджету, але не те, як воно реалізовуватиметься. І потім — звідки взято цю цифру? Хто провів розрахунки для її обгрунтування?

Або погляньмо з іншого боку. Хто заважає й МВФ задовольнити і дати можливість чесним підприємцям-спрощенцям наймати легальних працівників? Тим паче що для виправлення ситуації в розробників є як мінімум один рецепт від їхніх колег, котрі в далеких дев’яностих створили спрощенку. Хто заважає, наприклад, залишити оборот 300 тисяч для підприємця, що працює самостійно, а коли він найматиме на роботу кожного наступного працівника, — збільшувати допустимий річний оборот на 100 тис. грн. Тоді підприємець зможе і сім’ю прогодувати, і працівникам своїм заплатити. Інакше ми самі підкладаємо під підприємців міну: замість того, щоб спокійно працювати, вони муситимуть якось викручуватися, а податковим органам, які знають реальний стан речей, доведеться шукати й класти край цим вимушеним хитрощам. Чи відмовимося ми в такій ситуації від конвертів?..

У клітці обмежень

Не дивно, що патологічна націленість авторів проекту ПК на запровадження різноманітних обмежень для бізнесу інколи призводить до їх марності й навіть шкідливості, наприклад для держбюджету. Ну який сенс у фіксуванні середньооблікової кількості найнятих працівників (до 50 чоловік) та річного обороту до 2 млн. грн. для спрощенців — юридичних осіб? Адже вони, вдумайтеся, сплачують не фіксовану ставку податку, а відсоток від обороту. І чим більше вони зароблять, тим більше коштів надійде до бюджету. А при встановленій ставці 6% вони серйозно переплачують, порівняно з аналогічними фірмами, які перебувають на загальній системі оподаткування. До речі, експерти підрахували, що якби всі юридичні особи платили в бюджет по 3% від суми своєї виручки, то податкова служба просто не знадобилася б.

Не в’яжеться зі спрощеною системою і намір авторів проекту відстежувати ще й витрати спрощенців, примушуючи їх вести не тільки книгу доходів, а й витрат. Якщо спрощена система оподаткування базується на величині виручки від реалізації, то спробу стежити ще й за витратами спрощенців інакше як бажанням зазирнути в чужу кишеню назвати важко.

Зате неминучість плати у соцфонди та відповідна звітність, схоже, вже й не обговорюються. Сумно, але підприємців закликають змиритися з цим як із неминучою і дуже близькою перспективою. Тобто з по-справжньому спрощеною системою, коли не потрібно бігати з деклараціями по кабінетах інспекторів, доведеться назавжди розпрощатися?..

Джерело: Дзеркало тижня

Матеріали до теми


Бронювання працівників: роз’яснення юриста
Попри те що захист держави — це конституційний обов’язок громадян України, законодавець передбачив для певної категорії громадян можливість не виконувати ...
Соціальна відповідальність роботодавця охоплює за певних умов і пенсійне забезпечення колишніх працівників
Соціальна відповідальність роботодавця (його правонаступника) охоплює не лише економічні обов’язки перед працівниками, а й містить соціальну й етичну складову, що ...
Законопроєкт № 10449: що потрібно знати про мобілізацію в Україні
Верховна Раді 30 січня 2024 року зареєструвала урядовий проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих ...
Відмінності виконання роботи за трудовими і цивільно-правовими договорами
Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. При цьому трудовий договір треба ...