Законодавством не передбачено єдиної норми тривалості робочого часу. Норма робочого часу працівників може бути різною і залежить від багатьох чинників: тривалості робочого дня, тижня, того, коли встановлено вихідні дні, тощо. Тому роботодавці повинні розраховувати її самостійно, виходячи із запровадженого на підприємстві режиму роботи, з дотриманням вимог статей 50–53, 67 і 73 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Міністерство соціальної політики України в додатку до листа від 29 липня 2019 року № 1133/0/206-19 навело приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2019 рік (таблиця). Вона визначена за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня з відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів.
Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним, то вихідний день має бути перенесено на наступний після святкового або неробочого.
У 2020 році встановлено такі святкові та неробочі дні:
Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів
Ці матеріали також можна знайти у вересневому номері журнала «КАДРОВИК.UA», №9’2019.
