У закладі вищої освіти в процесі реорганізації кафедру іноземних мов приєднано до кафедри філології. У зв’язку із цим зі штатного розпису було виведено посаду завідувача кафедри іноземних мов, натомість введено посаду доцента. Роботодавець вважав, що при цьому скорочення чисельності або штату працівників не відбулося, оскільки кількість посад і штатних одиниць не зменшилася, а змінилася лише назва посади. Тому працівницю, яка обіймала посаду завідувача кафедри іноземних мов, відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП за 2 місяці попередили про зміну назви посади. Проте вона відмовилася працювати на посаді доцента. Чи можна звільнити таку працівницю за п. 6 ст. 36 КЗпП, якщо вона має статус одинокої матері?
Рішення кейсу (повна версія)
Перелік основних посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти викладено в ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (Закон № 1556). У цьому переліку, з-поміж інших, містяться посади «Завідувач кафедри» і «Доцент». Проте це різні посади з різними функціональними обов’язками, правовим статусом та посадовими окладами. Так, відповідно до ч. 7 ст. 35 Закону № 1556 завідувач кафедри здійснює керівництво кафедрою, забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів. Основними функціональними обов’язками доцента відповідно до ст. 58 Закону № 1556, зокрема, є забезпечення викладання на високому науково-теоретичному й методичному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю. Доцент належить до особового складу кафедри, є підпорядкованим та підконтрольним завідувачеві кафедри. А отже, й посадовий оклад завідувача кафедри в межах одного й того ж закладу має бути вищим, ніж у доцента.
Крім того, ч. 6 ст. 35 Закону № 1556 передбачено особливий порядок прийняття на посаду завідувача кафедри. Зокрема, на таку посаду може бути прийнято особу, котра має науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри. Завідувач кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою закладу вищої освіти з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри строком на 5 років. Такий строк обрання для доцента законом не передбачений. Керівник закладу вищої освіти укладає із завідувачем кафедри контракт. Абзацом 1 ч. 6 ст. 35 Закону № 1556 передбачено, що керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який не може перебувати на посаді більш ніж два строки. Отже, назва посади керівника кафедри може містити або слово «завідувач», або «начальник», тож роботодавець у порядку зміни істотних умов праці відповідно до ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України (КЗпП) може назву посади «Завідувач кафедри» змінити на «Начальник кафедри». В нашому ж випадку фактично відбулася заміна в штатному розписі однієї посади на іншу, а не зміна назви посади. Виведення зі штатного розпису певної посади завжди вважається скороченням штату, навіть якщо поряд із цим передбачається введення до нього нових посад. Працівники, які внаслідок скорочення штату стали «зайвими» для роботодавця, підлягають вивільненню в установленому законом порядку. У разі неможливості перевести таких працівників на інші вільні посади на цьому підприємстві роботодавець має право розірвати з ними трудовий договір за п. 1 ст. 40 КЗпП. Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звільнення одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Інформацію підготував експерт газети «Кадри і зарплата» Микола Бойко, доцент Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат.
Повне рішення кейсу також можна знайти в номері газети «Кадри і зарплата», №11 (131) від 4 червня.
