Якщо попри профілактичні заходи із запобігання виробничому травматизму чи внаслідок того, що не виконуються такі заходи або ж вони неефективні, на підприємстві все ж таки стався нещасний випадок, на нього повинні реагувати багато учасників посттравматичного процесу. Такий процес передбачає різноманітні дії: розслідування нещасного випадку, реалізацію результатів розслідування, проведення слідчих дій у разі відкриття кримінальної справи, оформлення справи в робочому органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, вжиття заходів щодо недопущення таких подій надалі тощо. До цього процесу залучаються роботодавці, трудові колективи, органи державного нагляду за охороною праці та прокурорського нагляду, відповідні служби органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, профспілок, представники потерпілого працівника чи він сам.
Основним регуляторним актом початкового етапу організаційних заходів після настання нещасного випадку є Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112. Цей базовий нормативно-правовий акт визначає сферу поширення його дії; описує загальну процедуру розслідування та обліку нещасних випадків, серед них потерпілих, інших працівників, роботодавців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, комісій із розслідування нещасних випадків; установлює порядок оформлення та ведення документів (матеріалів розслідування); встановлює порядок обліку нещасних випадків, звітності та аналізу їх причин; визначає сторони контролю та державного нагляду за розслідуванням.
Окремо Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві регламентує процедуру спеціальних розслідувань нещасних випадків зі смертельним наслідком, групових нещасних випадків на підприємстві, зникнення під час трудового процесу тощо.
Важливою складовою комплексу дій під час настання нещасного випадку на виробництві є потреба терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому. Цей обов’язок Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладає на безпосереднього керівника робіт або уповноважену особу на виробництві.
Однією з головних осіб, причетних до процесу розслідування нещасного випадку та й наступних, пов’язаних із цим дій, є роботодавець. Згідно зі статтею 22 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці»« від 21 листопада 2002 року № 229 роботодавець повинен організувати розслідування. Ця його функція полягає в такому.
У разі групового нещасного випадку, зі смертельним наслідком, смерті працівника на підприємстві, зникнення працівника під час виконання трудових обов’язків роботодавець зобов’язаний негайно повідомити про це територіальний орган Держгірпромнагляду, орган прокуратури, робочий орган управління виробництвом або місцеву держадміністрацію, профспілку, членом якої є потерпілий, та інші органи, якщо треба. У перелічених випадках організовується спеціальне розслідування нещасного випадку, котре здійснює комісія, призначена територіальним органом Держгірпромнагляду чи безпосередньо цим комітетом — залежно від тяжкості нещасного випадку. В окремих випадках комісія може створюватися рішенням Кабінету Міністрів України.
У разі нещасного випадку без тяжких наслідків з одним працівником комісію з розслідування нещасного випадку створює роботодавець; при цьому він повідомляє про нещасний випадок робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, підприємство — основне місце роботи потерпілого, якщо той — працівник іншого підприємства, та інші органи, якщо треба.
До складу комісії, яку створює роботодавець, включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці чи посадова особа, котра за дорученням роботодавця виконує функції спеціаліста з охорони праці, керівник підрозділу, де стався нещасний випадок, представник профспілки чи уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, інші особи; комісія призначається в складі не менше трьох осіб.
Окремо слід зазначити особливості дій особи, яка забезпечує себе роботою самостійно (крім випадків, що потребують спеціального розслідування). Розслідування нещасного випадку з нею організовує робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцем настання нещасного випадку. При цьому він створює комісію в складі не менше трьох осіб. Якщо потрібне спецрозслідування, комісію створює територіальний орган Держгірпромнагляду.
Вчасне і якісне проведення розслідування нещасного випадку на виробництві важливе для вибору оптимальних профілактичних заходів, оскільки пошук та аналіз причин конкретного нещасного випадку одночасно є засобом запобігання травмуванню інших працівників за таких обставин і на аналогічних робочих місцях.
На початковому етапі розслідування нещасного випадку його слід кваліфікувати, тобто визначити, чи підпадає він під дію Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Навіть попередня кваліфікація нещасного випадку вкрай потрібна роботодавцеві, аби вирішити, чи є підстави направляти повідомлення в органи й організації, зазначені в Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а також створити комісію з розслідування. Кваліфікація нещасного випадку за результатами його розслідування може змінитися, проте це не вплине на процедуру розслідування, хіба що зможе вплинути на оформлення результатів роботи комісії.
У пунктах 14 і 15 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві наведено загальні принципові умови, виходячи з яких можна вважати, що нещасний випадок пов’язано з виробництвом. Однією з таких умов є місце отримання травми.
Переважно місце отримання працівником травми, яка може пов’язуватися з виробництвом, є територія підприємства, причому не лише в межах огорожі, а визначена генеральним планом, тобто та земля, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під’їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо. Сюди ж належить і робоче місце та інше місце, пов’язане з виконанням роботи.
Цей випадок підлягає розслідуванню згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві з оформленням акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. Причиною став незадовільний стан підлоги побутового приміщення.
Спроба не пов’язати травму з виробництвом, тому що відвідини електромонтером будівельного майданчика не були пов’язані з його безпосередньою роботою, неправомірна, оскільки нещасний випадок стався з працівником у робочий час на території підприємства.
Хоча нещасний випадок стався поза виробничою територією, але він розслідується згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві і пов’язується з виробництвом, тому що працівник у робочий час виконував свої службові обов’язки на встановленому йому маршруті пересування.
Іншим важливим критерієм кваліфікації нещасних випадків є часовий чинник. Зокрема, час перебування працівника на виробництві, починаючи від часу прибуття до відбуття, разом із надурочним часом; час виконання завдання роботодавця в неробочий час, під час відпустки, в святкові, вихідні та неробочі дні.
Нещасний випадок слід пов’язати з виробництвом, склавши акт форми Н-1, оскільки така перерва включається в робочий час.
Нещасний випадок підлягає розслідуванню згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Посада працівника міститься в Переліку професій, виробництв і організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559. А роботодавець — директор цього закладу — уклав з медичним закладом договір на проведення медичних оглядів своїх працівників, оскільки він, згідно зі статтею 17 Закону «Про охорону праці», зобов’язаний своїм коштом фінансувати й організовувати проведення медоглядів певних категорій працівників. В описуваному прикладі комісію з розслідування повинен утворити керівник медичного закладу з участю представника ВНЗ, а нещасний випадок береться на облік ВНЗ.
Нещасний випадок пов’язується з виробництвом, оскільки працівник виконував дії в інтересах виробництва — запобігти електротравмуванню інших людей, а також виконував свої службові обов’язки, хоч і в позаробочий час.
Часто трапляються випадки травмування працівників у громадському транспорті чи на зупинках. Такі нещасні випадки слід пов’язувати з виробництвом, якщо їх настання стосується виконання потерпілим трудових обов’язків. А під час службових відряджень те саме стосується перебування в приміському чи міжміському транспорті.
Нещасний випадок підлягає оформленню актом Н-1, оскільки працівник виконував завдання головного бухгалтера. І хоча завдання спеціально не оформлювалося документально, але таке передбачено посадовою інструкцією працівника.
Випадок розслідується згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві і складається акт форми Н-1, оскільки менеджер, котрого з цієї дати відряджено до іншого міста, збирався маршрутним автобусом дістатися до залізничного вокзалу на нічний поїзд. Тобто працівник прямував за визначеним маршрутом до місця відрядження згідно з установленим йому завданням.
Останнім часом, на жаль, зростає кількість нещасних випадків, серед них групових і смертельних, пов’язаних з ДТП. Причому травмуються працівники, котрі перебували як у транспортних засобах, що належать підприємству, так і в орендованих або приватних.
Нещасний випадок підлягає розслідуванню за відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві з оформленням акта Н-1, оскільки директор виконував дії в інтересах фірми, тобто їхав на переговори з партнерами. І хоч він не оформив свого відрядження згідно з Інструкцією про службове відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 року № 146, проте його дії в інтересах фірми підтверджено свідченнями партнерів та наявністю відповідних ділових паперів.
Коли ж нещасний випадок стався з працівником, який керував власним автомобілем, то для пов’язування цього нещасного випадку з виробництвом Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, як нормативно-правовий акт прямої дії, вимагає, щоб використання власного транспортного засобу в інтересах виробництва здійснювалося з дозволу чи за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві не визнає пов’язаними з виробництвом нещасні випадки з працівником через отруєння алкоголем (а також наркотиками, токсичними чи отруйними речовинами), внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), якщо це не пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі. Проте не завжди алкогольне сп’яніння потерпілого є підставою не пов’язати нещасний випадок з виробництвом.
Отже, нещасний випадок настав під час виконання працівником службових обов’язків і тому, зважаючи на причинно-наслідкові зв’язки, його слід пов’язати з виробництвом.
Вище описано нещасні випадки, зв’язок яких з виробництвом можна начебто заперечувати або через їх поверховий аналіз, або з певного небажання посадових осіб збільшувати показники виробничого травматизму. Насправді ж такий зв’язок було аргументовано доведено. Наведені приклади допоможуть, якщо треба, реалістично планувати та вживати профілактичних заходів, а в разі травматизму правильно його кваліфікувати й уживати відповідних заходів з усунення недоліків у працеохоронній діяльності.
Далі наводимо аналіз матеріалів розслідування випадків виробничого травматизму, акцентуючи увагу на типових недоліках організації роботодавцями системи охорони праці на виробництві та несвідомих помилках чи свідомих порушеннях правил охорони праці самими працівниками.
Комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що трактор не був обладнаний обов’язковим електростартерним запуском двигуна, система блокування запуску двигуна на ввімкненій передачі була несправна. Отже, трактор було допущено до експлуатації (з відповідним записом бригадира про випуск на лінію та записом тракториста про прийняття трактора в справному стані) з порушенням вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Комісія виявила порушення та заборонила експлуатацію 48 тракторів, не обладнаних електротранспортним запуском. Керівництво агрофірми і тракторної бригади притягнено до адміністративної відповідальності.
Причинами цього групового нещасного випадку зі смертельним наслідком стало те, що працівники не мали засобів індивідуального захисту, були допущені до роботи без належного навчання та інструктажу, не мали наряду-допуску.
Причинами нещасного випадку стали рух автомобіля з піднятим кузовом (порушення існуючих вимог) і неуважність водія.
Причини нещасного випадку мають множинний характер: недосконалість техніки (неоснащеність автоматичним укладанням шлангів з місця оператора; незабезпеченість системою аварійного відімкнення цього механізму при наближенні до ЛЕП); порушення вимог нормативно-правового акта з охорони праці та неуважність потерпілого працівника.
Значна кількість нещасних випадків спричинена ненавченістю працівників з питань охорони праці, недосконалістю чи й непроведенням з ними потрібного інструктажу. Особливо це стосується молодих працівників або тих, хто змінив вид роботи.
Зрештою, слід наголосити, що роботодавець, згідно з пунктом 39 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, у п’ятиденний строк після одержання від посадової особи органу Держгірпромнагляду обов’язкового для виконання припису за формою Н-9 зобов’язаний видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів (за результатами розслідування нещасного випадку). Роботодавець також організовує контроль за виконанням заходів із запобігання нещасним випадкам.
Видання для кадровиків Журнали реєстрації Діловодство та документообіг