Реєструйся

Оформлення працівників приватними підприємцями


  1. У чому різниця роботи за трудовим договором та як ФОП?
  2. Які податки сплачують найманий працівник і ФОП?
  3. Чим ризикує підприємство, яке використовує працю ФОП?

Багато власників бізнесу на українському ринку праці відмовляються від працевлаштування працівників за трудовим договором, натомість альтернативою обирають співпрацю з фізичними особами — підприємцями (далі — ФОП). У такий спосіб роботодавці намагаються оптимізувати свої витрати на податки, які мали б сплачувати за найманих працівників. Така практика дозволяє розраховуватись із працівником за виконану роботу в безготівковому вигляді замість виплат зарплат «у конверті», що також поширено в Україні та є незаконним.

Для середньостатистичного працівника робота на підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство) в статусі ФОП не завжди є зрозумілим форматом співпраці і часто навіть лякає. Натомість чимало роботодавців вже на співбесіді пропонують два варіанти співпраці: за трудовим договором або за цивільно-правовим — як ФОП. Чим відрізняється одна форма роботи від іншої з юридичної точки зору, звісно, мало хто пояснює, оскільки більшість роботодавців самі не знають, у чому полягає різниця між ними, але про економію у витратах зазвичай говорять всі.

У чому різниця роботи за трудовим договором та як ФОП?

Робота в статусі ФОП на певне підприємство — це виключно цивільно-правові відносини. Тобто юридично ми маємо два суб’єкти господарської діяльності, які вирішили співпрацювати, надаючи певні послуги або виконуючи роботи. За таких умов ФОП не є працівником та на нього не поширюється трудове законодавство. Детально різницю між укладенням трудового договору з працівником і цивільно-правового договору з ФОП розглянемо в таблиці.

Таблиця. Різниця між укладенням трудового договору з працівником і цивільно-правового договору з ФОП

Отже, юридичними відмінностями між трудовим договором з працівником і цивільно-правовими договором з ФОП є те, що процес трудової діяльності працівника регулює трудове законодавство, а цивільно-правовий договір є відносинами між підприємцями та має на меті досягнення певного результату послуг або роботи. Фактично ФОП отримує клієнта, для якого виконує певні завдання, і сам організовує процес надання послуг або виконання робіт.

Розглянемо приклад із судової практики для підтвердження зазначеної позиції.

Із судової практики

Постанова Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 350/403/16-ц

У березні 2016 року працівник звернувся до суду з позовом до малого приватного підприємства «Макро» (далі — МПП «Макро»), залучивши третю особу — відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі — Фонд), про встановлення факту перебування у трудових відносинах. Позовна заява мотивована тим, що на початку липня 2008 року, під час виконання малярних робіт Вигодської міської лікарні у с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області, внаслідок падіння із саморобного дерев’яного риштування з ним стався нещасний випадок на виробництві. На його звернення щодо призначення страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком відділення Фонду рекомендувало надати докази на підтвердження факту його перебування у трудових відносинах з МПП «Макро».

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2016 року позов працівника задоволено. Встановлено факт перебування працівника у трудових відносинах з МПП «Макро» у період з 9 по 14 липня 2008 року (включно) на посаді робітника (маляра), код професії КП — 7141.

Суд аргументував це так.

Відповідно до статті 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір — це угода між підприємством і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що директор МПП «Макро», не укладаючи трудовий договір, фактично допустив працівника до виконання ремонтно-будівельних робіт, що вважається укладенням трудового договору, а тому суд дійшов висновку про те, що між сторонами склалися трудові відносини, а не цивільно-правові, отже наявні правові підстави для встановлення факту перебування працівника у трудових відносинах з МПП «Макро» у період з 9 по 14 липня 2008 року на посаді робітника.

Апеляційною і касаційною інстанціями рішення суду першої інстанції залишено без змін.

 

Які податки сплачують найманий працівник і ФОП?

Працівник отримує заробітну плату, розмір якої не може бути меншим за мінімальну заробітну плату. При виплаті заробітної плати з неї утримується податок на доходи фізичних осіб (18 %, далі — ПДФО) і військовий збір (1,5 %). Також роботодавець нараховує на заробітну плату та сплачує єдиний соціальний внесок (22 %, далі — ЄСВ).

ФОП отримує дохід за надання послуг або виконання робіт, який для співпраці з юридичними особами реєструється платником єдиного податку 3-ї групи, тобто сплачує єдиний податок (5 % від суми доходу) та ЄСВ (22 %).

Чим ризикує підприємство, яке використовує працю ФОП?

Сьогодні дуже часто перевіряючі органи визнають відносини з ФОП фактичними трудовими відносинами та донараховують ПДФО, військовий збір, ЄСВ і накладають штрафи за допуск працівника до роботи без укладення трудового договору в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Іноді навіть робота з підрядником, який справді є ФОП і здійснює підприємницьку діяльність, може викликати підозру у перевіряючих органів і призводити до нарахувань податків і зборів, неправомірність яких підприємство буде змушене довго доводити в суді.

Для уникнення штрафних санкцій підприємству потрібно чітко розмежувати цивільно-правові відносини з ФОП і трудові з найманим працівником. Зокрема, слід пам’ятати, що ФОП, котрий за укладеним цивільно-правовим договором є виконавцем:

  • самостійно сплачує податки та збори;
  • не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
  • несе особисту відповідальність за результати своїх послуг / виконаних робіт;
  • самостійно забезпечує себе товарно-матеріальними цінностями для належного виконання робіт / надання послуг;
  • має право одночасно виконувати роботу / надавати послуги іншим особам, без погодження із замовником, та доручати надання послуги чи виконання робіт третім сторонам.

Враховуючи судову практику, радимо виважено підходити до вирішення питання — працівник чи ФОП. Інтереси підприємства в разі судового спору завжди можна відстояти, якщо для цього воно добре підготувалося: на підприємстві правильно оформлено юридичні відносини з працівниками або ФОП, зокрема розроблено договори та упорядковано внутрішні бізнес-процеси.

Стаття є частиною Живого журналу «КАДРОВИК.UA». Оформити передплату можна тут.

Олександр Гарбар
Олександр Гарбар
адвокат, основні напрями практики: судові спори та захист бізнесу в контролюючих органах. Автор публікацій у провідних юридичних виданнях та «Кадровик.UA».

Матеріали до теми


Програми, які дають змогу блокувати чи обмежувати доступ до крадіїв часу
Опитування показують, що більшість компаній не дозволяють своїм працівникам мати доступ із робочих комп’ютерів до соціальних мереж, зокрема Facebook, нібито з причин ...
Чи надається оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням працівникові, який навчається за кордоном?
Надається лише за певних умов. Умови надання відпусток у зв’язку з навчанням визначені статтею 15 Закону України від 15 листопада ...