Вхід

(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.
(If you're a human, don't change the following field)
Your first name.

Порушення правил здійснення господарської діяльності і відповідальність

Дата публікації: 13.09.2021

Українське законодавство не має чіткого визначення поняття незаконного підприємництва, проте з аналізу правових норм ми можемо бачити способи його вчинення.

Відповідальність за незаконне підприємництво може передбачатись такими кодифікованими нормативно-правовими актами як:

• Кодекс про адміністративні правопорушення;

• Податковий кодекс України;

• Кримінальний кодекс України.

Отже, статтею 164 КУпАП встановлюються чіткі випадки, коли особа буде здійснювати господарську діяльність із порушенням її порядку.

1. Уникнення державної реєстрації як суб’єкта господарювання

Оскільки визначення підприємництва закріплене в статті 42 Господарського кодексу та звучить як: «самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку». тому, особа може стати суб’єктом господарювання тільки після проходження процедури державної реєстрації.

2. Надання суб’єктом господарювання уповноваженому органу недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Цей пункт, означає, що декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань, до прикладу, пожежної безпеки є офіційним документом. Враховуючи що подання державному адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства за наведених обставин, містить склад адміністративного правопорушення та виключає, відповідно, в її діях склад кримінальних правопорушень, передбачених статтею 358 КК України.

3. Відсутність ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності, яка є обов’язковою.

Суд, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення відносно обвинуваченої особи за даним твердженням, буде звертати увагу на наявність у неї ліцензії на той чи інший вид господарської діяльності та, наприклад, на ліценцію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами в Україні. Та доведенням, для засудження даної особи, має бути обов’язковий факт здійснення роздрібної торгівлі, оскільки просто вилучити велику партію із власних речей буде недостатньо для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 164 КУпАП.

Статтею 117 Податкового кодексу України встановлено відповідальність за порушення особою встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах.

Кримінальним кодексом передбачена група кримінальних правопорушень, що можуть інкримінуватись як «незаконне підприємництво»: ст. 204, 205-1212, 212-1216218-1, 219222366, 367 КК України.

Судова практика багата на постанови за цими статтями.

Щодо санкцій передбачених законодавчою базою України

Аналізуючи статтю 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення зрозуміло, що вчинення правопорушення буде каратись шляхом накладення штрафу від 250-ти до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також з можливо конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Діапазон статей із Кримінального кодексу України встановлює такі види відповідальності як:

• штраф від п’ятисот до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із додатковими видом покарання, у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на певний строк, або із конфіскацією майна;

• позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення;

• обмеженням волі на строк від одного до п’яти років.

Згідно із статтею 117 Податкового кодексу України, порушення даної норми тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

• від 340 гривень до 100 000 гривень;

• 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового;

• 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розглядаючи норми кодексів, визначається чітка градація: Кримінальним кодексом України передбачено найтяжче покарання, а Податковим кодексом України найлегше, що пов’язано із тяжкістю встановлених правопорушень та суспільно-небезпечними наслідками, що настають при вчиненні особою кримінальних правопорушень.