Редакція газети використовує працю позаштатних працівників, зокрема менеджерів з реклами. Оплата їх праці здійснюється один раз на місяць згідно з відповідним наказом за фактом надання послуг. Газета виходить кілька разів на місяць. Відповідно матеріали позаштатних працівників друкуються не в кожному номері. Як оформити відносини з такими працівниками? Чи можна укласти з ними договір про співпрацю в усній формі?
Відповідно до частини 3 статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Штатний розпис визначає норму чисельності працівників, тобто містить перелік посад і професій працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, потрібних для забезпечення нормального функціонування підприємства та виконання ним завдань, передбачених статутом.
Визначений штатним розписом перелік посад та професій працівників називають іще штатом підприємства, а працівника, прийнятого на роботу за посадою (професією) згідно зі штатним розписом, — включеним до штату, або штатним працівником.
Якщо потрібно, підприємство може (оскільки це не заборонено законодавством) прийняти на роботу працівника за посадою (професією), не передбаченою штатним розписом, уклавши з ним трудовий договір. Такого працівника називають позаштатним. Розмір його заробітної плати та система оплати праці встановлюються за домовленістю сторін і не визначаються штатним розписом.
Звернути увагу
На позаштатних працівників у повному обсязі поширюється законодавство про працю, на них ведуться трудові книжки (якщо такі працівники — не сумісники), вони підлягають усім видам загальнообов’язкового державного соціального страхування.
ПОЗАШТАТНІ ПРАЦІВНИКИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ НОМАТИВНИМИ АКТАМИ
Деякими нормативними актами передбачено роботу позаштатних працівників як на платній основі, так і на громадських засадах (безплатно) у вільний від роботи чи навчання час або у свій робочий час за основним місцем роботи, зокрема:
- наказами Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Положення про головного позаштатного спеціаліста з народної і нетрадиційної медицини МОЗ України» від 4 лютого 2002 року № 36, «Про затвердження персонального складу головних позаштатних спеціалістів МОЗ України» від 4 липня 2011 року № 135-о;
- наказом Національної служби посередництва і примирення «Про затвердження Положення про позаштатного радника Національної служби посередництва і примирення» від 31 грудня 2009 року № 89;
- наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Положення про групи позаштатних (громадських) інспекторів державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства» від 13 червня 2012 року № 305.
Звернути увагу
З особами, які працюють на громадських засадах, трудові договори не укладаються.
ВИКОНАННЯ РОБОТИ ЗА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМИ ДОГОВОРАМИ
В окремих випадках робота може виконуватися не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі, наприклад, за цивільно-правовим договором. Зазвичай це договір на виконання певної роботи (договір підряду) або про надання послуг. Форми таких договорів та порядок їх укладення і виконання встановлені Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ).
Відповідно до частини 1 статті 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник — прийняти та оплатити виконану роботу. Ціна роботи або способи її визначення обумовлюються у договорі (ч. 1 ст. 843 ЦКУ).
За оговором про надання послуг відповідно до частини 1 статті 901 ЦКУ одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або певної діяльності, а замовник — оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з частиною 1 статті 903 ЦКУ розмір, строки та порядок оплати надання послуг установлюються в договорі.
У статті 627 ЦКУ закріплено принцип свободи договору, який полягає в тому, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента й визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі статтею 6 ЦКУ сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Крім того, сторони не лише мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, не врегульовані цими актами, а й можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини в договорі на власний розсуд.
Звернути увагу
Сторони не можуть відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства, якщо в таких актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 2 статті 628 ЦКУ передбачено, що сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено цим договором або не випливає із його суті.
Згідно з частиною 1 статті 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Разом з тим у статті 208 ЦКУ викладено перелік правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі. Це, зокрема:
- правочини між юридичними особами;
- правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення (ч. 1 ст. 206 ЦКУ);
- правочини між фізичними особами на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення (ч. 1 ст. 206 ЦКУ);
- інші правочини, щодо яких законом установлена письмова форма.
Відповідно до статті 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Такий договір може бути двох видів:
- договір, за умовами якого його сторони (учасники) не об’єднують своїх внесків, але діють спільно для досягнення певної мети. Цей договір не має на меті одержання прибутку його сторонами, і тому податкових і бухгалтерських наслідків у процесі його виконання не буде;
- договір, за умовами якого його сторони (учасники) об’єднують свої внески і діють спільно з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Такий договір ще називається договором простого товариства (ст. 1132 ЦКУ).
Відповідно до частини 2 статті 1131 ЦКУ умови договору про спільну діяльність, у т. ч. координування спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат і збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Звернути увагу
Звернути увагу
Договір про спільну діяльність укладається в письмовій формі (ч. 1 ст. 1131 ЦКУ).
З огляду на викладене, у нашому випадку редакції газети як юридичній особі доцільно укладати з фізичними особами, що виконують певні роботи на замовлення редакції і не є її працівниками, цивільно-правові договори підряду в письмовій формі. Зокрема, такі договори радимо укладати з авторами матеріалів, що публікуються в газеті (так звані авторські договори).
За своєю суттю авторський договір — це договір підряду, який передбачає виконання особливого виду робіт — інтелектуальних, і результат такої інтелектуальної діяльності — твір. За таким договором одна сторона (автор) передає іншій стороні (замовникові) готовий твір або зобов’язується за відповідну винагороду створити для замовника обумовлений у договорі твір (наприклад, статтю) на матеріальному носії або в іншій формі і передати його замовникові для використання визначеним у договорі способом. Договором може передбачатися виплата авторові авансу як частини винагороди.
З менеджерами з реклами також можуть укладатися письмові договори підряду, а якщо їх робота передбачає надання послуг — договори про надання послуг.
Стаття надана редакцією журналу «Довідник кадровика»
спеціально для інтернет-порталу «Всеукраїнська асоціація кадровиків»
(детальніше – журнал «Довідник кадровика» № 8, 2013)
Автор: Микола БОЙКО,
доцент Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка
