Посібник «Припинення трудових договорів у зв’язку зі смертю працівника або роботодавця», який підготувала редакція журналу «КАДРОВИК.UA», містить три модулі:
- Документи, які є підтвердженням факту смерті працівника або роботодавця.
- Припинення трудового договору у зв’язку зі смертю: підстави, дата прийняття, рішення оформлення, документальне оформлення.
- Бухгалтерська документація та виплати.
Пропонуємо розглянути запитання із другого модуля.
Чи потрібна трудова книжка померлого працівника його родичам?
Пунктом 4.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі — Інструкція № 58) передбачено, що в разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їхню вимогу.
Найчастіше родичі померлого працівника звертаються за його трудовою книжкою, коли вона, як основний документ про місце й стаж роботи, потрібна їм для оформлення пенсії в разі втрати годувальника. Адже згідно із частиною другою статті 43 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі — Закон № 1788) пенсія в разі втрати годувальника, який помер унаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов’язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 25 Закону № 1788. В окремих випадках, передбачених цією статтею, така пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника, зокрема, коли годувальник помер унаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.
Статтею 37 Закону № 1788 визначено коло осіб, що вважаються непрацездатними членами сім’ї та мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Особливість цього виду пенсії полягає в тому, що пенсійне забезпечення членів сім’ї має похідний характер від права на пенсію особи, яка є годувальником. Також ця пенсія призначається не конкретній особі, а сім’ї, тобто на всіх членів сім’ї, які мають право на цей вид пенсії, призначається одна спільна пенсія. Хоча на вимогу конкретного члена сім’ї із загальної суми пенсії може виділятися та виплачуватися його частка.
Для призначення пенсії в разі втрати годувальника, крім стажу роботи, має значення й інформація, що міститься в трудовій книжці про сферу трудової діяльності померлого годувальника, оскільки від цього залежить порядок призначення пенсії та її розмір.
З огляду на категорію осіб, до яких належав померлий годувальник, а також причини настання смерті пенсійне забезпечення у зв’язку з утратою годувальника може здійснюватися за різними законами. Наприклад, порядок призначення пенсії в разі втрати годувальника для загального кола осіб у солідарній пенсійній системі визначено в Законі України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Якщо померлий годувальник належав до військовослужбовців чи до осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ, то пенсія призначатиметься відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Якщо ж померлий годувальник був прокурорським працівником — відповідно до частини 19 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру».
До того ж згідно з пунктом 2.14 Інструкції № 58 у трудовій книжці також робиться запис про право працівника на пенсію за віком на пільгових умовах.
Замовити посібник «Припинення трудових договорів у зв’язку зі смертю працівника або роботодавця» зі знижкою можна за посиланням.
