...
Реєструйся

Розвиваємо лідерські навички: дванадцять кроків до успіху


Багато людей, які прагнуть посісти лідерські позиції, вважають за краще діяти за натхненням, інстинктивно. Далі вони не змінюються і не розвиваються. Водночас психологи давно встановили основні перешкоди лідерського зростання. Насамперед   це внутрішні бар’єри. Вони результат нашого минулого досвіду, переконань, обмежень і звичок. Невпевненість, страх, роздратування стають для багатьох непереборними перешкодами на шляху до поставленої мети.

Бар’єри на шляху до лідерства

Нечіткість поставлених цілей: люди нерідко зазнають невдачі через те, що слабо уявляють собі цілі, до яких прагнуть. Визначте чітко мету. Постарайтеся в думках уявити собі остаточний результат, якого хочете досягти, і запишіть його якомога докладніше.

Нетерплячість і очікування миттєвих змін. Будьте задоволені скромним прогресом: часто говорять, що великий дуб зростає з маленького жолудя. Імпульсна людина, що сподівається змінити себе вмить, рідко досягає цього. Успіх підживлює успіх. Міцний, але скромний прогрес часто закріплюється і стає межею ставлення такої людини до самовдосконалення і життя. Пам’ятайте, що будь які зміни вимагають постійної уваги і реальних термінів виконання. Отже, плануйте на реальний термін.

Побоювання нових ситуацій: нерідко люди схильні надати перевагу безпеці та зручності, а не ризику і новизні. Нові ситуації часто уявляють небезпечнішими, ніж звичні.

Страх перед уразливістю: люди часто прагнуть уникати ситуацій, які можуть заподіяти їм біль, незручність, налякати їх, загрожують порушити їхню зарозумілість або відчуття психологічного комфорту.

Поведінка і очікування оточення: нерідко сім’я, колеги і друзі обмежують зусилля особи, спрямовані на зміну. Адже підвищення ефективності особистих зусиль завжди веде до успіхів і досягнень. Пріоритети змінюються, і зростання вашої лідерської компетентності може викликати заздрість або ворожість оточуючих.

Невіра у власні сили: розвиток часто стримується невірою у свою здатність змінитися. Пам’ятайте, що своїм розвитком керуєте насамперед ви самі. Зрештою, кожен самостійно відповідає за свій розвиток. У всі періоди життя перед людьми є вибір вчитися і рости на основі життєвого досвіду або ігнорувати отримані уроки, зосередитися на безпеці і дати перемогти себе. Прагнення до лідерства вимагає, щоб ви навчилися відповідати за перебіг вашого власного життя.

Недостатні уміння і навички: іноді людям не вистачає нових ідей або навиків, необхідних для зміни. Вони намагаються отримати їх, читаючи біографії або мемуари відомих людей. Їм здається, що вивчення секретів великих лідерів   це найнадійніший спосіб самому перетворитися на лідера. Це не так. Пам’ятайте, що в інших людей, яким вдалося досягти значних успіхів, були свої життєві обставини, історичні умови, риси вдачі, яких немає у вас.

Дурень думкою багатіє…

Нерідко недостатні уміння й навички лідерства людина намагається отримати, читаючи псевдокерівництво з психології лідерства з назвами на кшталт «Як стати розумним», «Як стати мільйонером», «Методи стовідсоткової перемоги», «Як перемогти всіх конкурентів і перевершити їх» тощо. На жаль, сучасний психологічний ринок заповнений таким чтивом, а також різноманітними «корисними порадами» в популярних медіа виданнях. У них всі «чудодійні» рецепти зазвичай зводяться або до порожньої балаканини, або до проповідування банальних формул: «Хочеш бути лідером (багатим, коханим тощо)   будь ним».

Практична цінність цих «шедеврів» дорівнює нулю, оскільки в психології лідерства не існує корисних порад «взагалі», слушних завжди і для всіх. Це неможливо в принципі, адже всі люди дуже різні. Лідерство   це, насамперед, усвідомлення своєї унікальності, а не пошук «чудодійних рецептів», що дають змогу піднятися над іншими. Суть перетворення на лідера полягає не в тому, щоб «вивчити всі секрети», а в тому, щоб стати самим собою і повністю використовувати ті унікальні властивості, які вам дано,   усі ваші навички, таланти, енергію. Інакше всі спроби будуть лише порожньою імітацією, «надуванням щік», наївним прагненням здаватися тим, ким ви не є. І вам залишиться лише записатися в яку-небудь «школу ефективного лідерства» або регулярно відвідувати «супертренінги», де бізнесмени із психології будуть вас довго і нудно вчити «здобуттю конкурентних переваг». Зрозуміло,  за чималі гроші.

Кожен із вище зазначених бар’єрів є силою, що перешкоджає лідерському зростанню. Можна було б навести ще безліч таких бар’єрів, причому в кожної людини вони свої. Визнання існування особистих обмежень   це рушійна сила для змін, але часто потрібні досвід і допомога інших, щоб поглибити саморозуміння, набути нових навичок і підходів в особистому саморозвитку. Для зміни особи необхідно упевненість у собі, уміння, підтримка і, передусім, розвиток здатності робити все по новому. Завдання майбутнього лідера   знайти і проаналізувати свої підходи і здібності, виявити свій потенціал, навчитися діяти інакше. Це «щось» усередині вас, з чим треба зуміти знайти контакт. Потім потрібно повірити в успіх, навіть якщо зараз немає ніяких передумов до цього. Далі надходить черга мужності та сили волі, необхідних для реалізації поставленої мети. І найголовніше   ви не повинні боятися зазнати поразки.

Дванадцять практичних кроків до лідерства

На цьому шляху кожному доводиться вчитися на власному досвіді; мало в чому можна переконати за допомогою пояснень про досвід інших. Пропонуємо дванадцять практичних вправ-кроків початкового ступеня розвитку мотивуючого лідерського потенціалу. Їх склали психологи Хосе Стівенс і Майк Вудкок. Пропоновані вправи-кроки можуть викликати у вас певні сумніви, але, коли опануєте їх, відчуєте зростання сили, станете ціннішими для оточення.

Крок перший: розпочніть діалог зі своїм внутрішнім критиком. Навчіться заперечувати внутрішньому голосу, що нерідко відпускає критичні зауваження на вашу адресу або на адресу інших. Відкрийте з ним діалог, а не просто вислуховуйте все, що він вам говорить. Дозвольте собі відчути роздратування від цього голосу, що принижує вас. Підійдіть до його слів із філософської позиції. Запитайте себе: «Ким я є, коли цей голос мовчить?» Успішним способом досягти в цьому успіху є щоденник із записами про виконану вами успішну роботу. Не полінуйтеся записати все, що цей голос, який критикує вас, хоче сказати. Не таїть від себе нічого. Хай він, замість того, щоб говорити щось ділове, лише кривдить усіх і все пишіть все підряд. Не потрібно його зупиняти, але поставте йому умову говорити тільки від другої особи. І в блокнот записуйте так само: замість «я нікчема» або «я ніколи не стану лідером» пишіть «ти нікчема» і «ти ніколи не станеш лідером». Після цього відповідайте йому так, наче розмовляєте із заздрісною особою, але такою, що побоюється вас. Чудова відповідь на цей голос: «Ну то й що?»

Крок другий: щодня відзначайте свої успіхи. Перш ніж лягати спати, зробіть список, принаймні трьох, а ще краще   семи речей, які вам особливо вдалися сьогодні, незалежно від того, наскільки день виявився поганим. У вас автоматично з’явиться тенденція аналізувати події, що мали того дня негативний результат. Це ваша стара звичка. Проявіть волю, відведіть увагу від цієї звички і вправляйтеся в концентрації його на ситуаціях, де ви перемогли. Долати бар’єри ви повинні не з негативом, а з позитивом. Спочатку це вимагатиме значних зусиль і навіть може здатися нездійсненним. Не відступайте. Після періоду самодисципліни все піде значно легше. Будьте наполегливі. Зрештою, ви в цьому досягнете успіху.

Крок третій: записуйте і слухайте визнання ваших достоїнств і недоліків. Цей процес вимагає великої сміливості. Проте він є обов’язковим. Докладіть зусиль і насамперед складіть список кількох друзів чи родичів, які вас шанують і щиро бажають допомогти. Потім дайте їм чисту магнітофонну касету або попросіть записати на папері міркування щодо того, чому вони виявляють до вас турботу і симпатію, за що шанують вас і навпаки. Попросіть їх, щоб кількість названих ними ваших достоїнств і недоліків була приблизно однаковою (це обов’язкова умова). Зберіть міркування усіх, хто увійшов до списку.

Після того, як касета буде записана повністю, прослуховуйте її цілком   якщо у вас на те вистачить сміливості. Коли ви матимете силу прослухати касету від початку до кінця без страху чи сорому,   зробите великий крок уперед для ліквідації внутрішніх перешкод. Внутрішній голос постійно нашіптуватиме, що все це нісенітниця, яка не варта ваших зусиль. Він може спробувати примусити вас втратити касету чи вдатися до інших проявів саботажу. Не дозволяйте йому зупинити вас.

Замість магнітофона можете використовувати записник   це дасть ті ж результати, але позбавить від необхідності вислуховувати живі голоси людей, які вас знають. Одному учаснику тренінгу з психології лідерства було запропоновано використати магнітофон. Після тижня внутрішньої боротьби йому вдалося скласти список, і він був готовий звернутися до першої у списку людини   двоюрідної сестри. Ще тиждень він збирався з мужністю, але зміг знайти в собі сили звернутися до дівчини лише після того, як керівник курсу порекомендував обґрунтувати своє прохання виконанням домашнього завдання в якійсь «школі менеджменту», де він нібито навчається.

Коли на касеті були записи кількох осіб зі списку, ми всі прослуховували їх на магнітофоні. Після цього ведучий попросив курсанта повторити почуте. Він спромігся передати лише загальний зміст повідомлення. Довелося прослуховувати запис ще раз. Все супроводжував потік різноманітних емоцій. Нарешті учасник тренінгу був здатний прослуховувати всю касету, не переживаючи гострих відчуттів. Це означало великий прорив уперед. Він почав відчувати впевненість від усвідомлення своєї цінності і значущості для оточуючих, не бажаючи пов’язувати себе з лідерською неспроможністю і прагнучи від неї позбавитися. Страх перед власною неповноцінністю став вірним союзником.

Крок четвертий: розвивайте стосунки зі своїм віддзеркаленням. Для цього майте терпіння дивитися на себе в дзеркало   на обличчя, статуру. Наберіться сил і терпіння. Запитаєте себе: «Яке право я маю судити цю людину, її тіло?» Людина в дзеркалі   як ніжна рослина. Їй потрібна вода, сонячне світло, турбота, а зовсім не жорстка дієта з сумнівних продуктів. Можливо, деякі риси людини у дзеркалі, які особливо ненависні вам, насправді є характеристиками, що нагадують ваших батьків, старших сестер і братів. Ви, можливо, відчуєте злість на них за те, що вони вимагали від вас багато, а давали так мало. Дозвольте собі це роздратування, але не спрямовуйте його на себе. Услід за злістю прийде смуток, а за ним   відчуття полегші і прощення. Але хай вони прийдуть у свій час, не намагайтеся їх квапити. Іноді людям потрібно багато часу на те, щоб уперше глянути уважно на себе в дзеркало і не зазнати бажання відвернутися чи втекти. У цьому випадку радимо набратися мужності і постаратися розслабитися. Випробуйте цей досвід на собі, починаючи з коротких діалогів зі своїм віддзеркаленням і поступово збільшуючи їх тривалість.

Крок п’ятий: ризикуйте щодня. Це означає, що вам слід братися за все в житті, що раніше залишалося  невідомим: учитися танцювати, якщо ви не уміли цього робити раніше, взятися за пошуки нової, цікавої  роботи, спробувати свої сили в катанні на лижах, на ковзанах тощо. Особливе значення мають публічні виступи, що змушують вас відчувати значно сильніші емоції, ніж зазвичай.

Це обов’язковий досвід, адже серед основних якостей лідера, незалежно від того, чи є він лідером держави, корпорації, оркестру чи спортивної команди, є його здатність чітко і дохідливо висловлювати думки значній кількості людей. Здобуваючи досвід у виконанні нового, раніше невідомого, ви розширюєте свій арсенал, призначений для майбутніх перемог. Поки що уникайте змагань і видів діяльності, що примушують вас порівнювати себе з іншими, щоб перша ж невдача не перемогла вас і звела всі досягнуті результати нанівець.

Один учасник курсу ризикнув, коли звернувся до привабливої жінки з проханням про побачення. Йому відмовили, і чоловік був готовий сприйняти це як ще один доказ своєї неповноцінності. Після нашого уважного вивчення інциденту він усвідомив, що сама манера, з якою він добивався згоди жінки на зустріч, забезпечила йому негативну відповідь. Визнати це було важко, але необхідно.

Крок шостий: проявляйте активність і беріть на себе ухвалення рішень. Оскільки прагнення до лідерства не сумісне із пасивністю, ваша здатність ухвалювати різні рішення повинна постійно зростати. Отже, необхідно використовувати кожну сприятливу нагоду, щоб брати на себе відповідальність ухвалювати рішення. Якщо хочете бути прийнятими на роботу на основі конкурсного відбору або давно претендуєте на керівну посаду, негайно зателефонуйте або зверніться до дирекції фірми, візьміть бланки заяв і внесіть особисті анкетні дані, запропонуйте свої послуги. Не відкладайте справи в довгий ящик.

Багато людей, маючи всі дані для кар’єрного росту, зволікають до останнього або взагалі виявляються нездатними запропонувати свої послуги організації або колективу. У них не вистачає сили зробити вирішальний крок. Нерідко телефон стає основною перешкодою для службового просування. Буває, автоматичний відповідач на іншому кінці дроту примушує тремтіти, а голос живої людини в слухавці ще більше лякає. Ви починаєте ділову розмову з тривалих багатослівних вибачень і потім бурмочете в трубку щось невиразне, чого не розуміє ваш співрозмовник, який врешті втрачає терпіння. У вас розвивається тенденція уникати телефонних розмов, що може поставити під сумнів успіх будь якого почину в сучасних темпах життя.

Протиотрутою може бути лише зустріч із страхами та якомога частіші розмови по телефону. Вам доведеться зробити не так вже й багато дзвінків, аби подолати свій страх перед цим апаратом. До того ж ви можете наперед підготувати себе до найнесприятливішого варіанту перебігу розмови. Як правило, ваша уява малює значно страшніші картини, ніж те, що чекає вас насправді. Позбавившись від нездорових фантазій, ви побачите, що життя прекрасне й дивовижне. Аналогічний підхід можна використовувати не тільки для вдосконалення телефонних розмов, а й для будь яких інших ситуацій, що лякають вас.

Крок сьомий: опануйте практику визнання власних помилок і візьміть на себе відповідальність за ухвалюванні вами рішення. Серед способів розвитку відчуття лідерської відповідальності такий: візьміть ручку, блокнот і зробіть список за прикладом тверджень, поданих нижче. Почніть кожну фразу словами: «Я несу відповідальність за…». Продовжіть фразу будь якими словами, які тільки спадуть на думку, якими б абсурдними вони вам не здавалися.

Складіть список з щонайменше 12 тверджень.
1. Я несу відповідальність за   _____________________________________
2. Я несу відповідальність за _____________________________________
3. Я несу відповідальність за _____________________________________
4. __________________________________
5. __________________________________

Це серйозна вправа, і вона матиме необхідний вплив. Зовсім не потрібно змушувати себе беззастережно вірити кожному твердженню, проте ступінь спротиву під час здійснення вправи засвідчить, наскільки міцно внутрішні лещата тримають вас. Взяти на себе відповідальності абсолютно не означає, що ви повинні засуджувати когось чи негайно кинутися вирішувати чиїсь проблеми. Відчуття відповідальності передбачає наявність у вас здатності відповісти за власні вчинки.

Другий момент цієї вправи спрямований на викорінювання бажання завжди бути хорошим для інших або завжди мати рацію. Це непросто, оскільки можна відчути власну нікчемність у разі визнання допущеної помилки.

Спробуйте підійти з гумором до цієї вправи. Упродовж дня зізнайтеся хоча б аркушу паперу про свої непристойні думки чи дії, якими б нікчемними вони вам не здавалися. Де розлад із власною свідомістю чи з позицією знайомих? Не бійтеся здаватися гіршими, ніж ви є насправді. Негативні моменти властиві поведінці кожної людини. Освоївши вправу, ви поступово навчитеся переживати радість від внутрішньої відвертості.

Крок восьмий: навчіться відповідати відмовою і вмійте наполягти на своєму. Перша частина цієї вправи полягає в опануванні уміння сказати «ні», коли це необхідно. Найкраще навчитися цьому можна в роботі з друзями, родичами. Друзі повинні виконувати роль людини, що просить вас про велику позику або наказує зробити небажане для вас. Припустимо, вони просять дати їм на декілька днів вашу машину чи позичити значну суму грошей. Хай вони спричинять відчуття провини, указуючи на ваш егоїзм або нелюб’язність щодо них. Ваше завдання полягає в тому, щоб сказати їм «ні», як би важко вам не було. Практикуйте вправу доти, поки не відчуєте змоги виразити свою відмову без мук сумління, не псуючи стосунків із людиною, яка на чомусь наполягає. Поступово починайте застосовувати здобуті навики у житті   у ділових чи особистих взаєминах.

Друга частина вправи полягає у виробленні здатності досягати бажаного і не відступати, поки цього не отримаєте. Хай ваш товариш зіграє, наприклад, роль несумлінного чиновника, який намагається ухилитися від виконання роботи, важливої для вас. Ви повинні перетворитися на людину, що вміє відстоювати власні права. Ваше завдання примусити чиновника виконати необхідний обсяг робіт і не відступитися, поки все не буде в порядку. Вам слід домогтися цього, не вдаючись до скарг та звинувачень і не прагнучи завоювати симпатії. Вправу виконано, якщо вдасться поставити партнера в безвихідне становище, і він буде не в змозі продовжувати суперечку. Це одна з основних вправ для вироблення початкового рівня впливу на оточуючих.

Крок дев’ятий: складіть список наявних у вашому розпорядженні альтернатив, навіть якщо вони не здаються вам особливо привабливими. Зробіть вибір.

Ця вправа повинна навчити вас робити вибір. Необхідно освоїти практику складання переліку альтернатив, наявних у вашому розпорядженні в конкретній ситуації особистого або ділового спілкування. Спочатку це може здатися нездійсненним, тому можна попросити знайомого допомогти вам і вказати можливості, якими б незвичайними вони не здавалися б. Ваше завдання полягає в тому, щоб розглянути кожну можливість, не вдаючись до фрази, що починається із слів «так, але…». Ось можливий сценарій. Ваша ситуація/бажання: «Я хочу отримати підвищення, але мені заважає…» Складіть перелік перешкод і варіантів їх подолання. Таке завдання може вас роздратувати, проте постарайтеся подолати це почуття.

Крок десятий: робіть собі щодня щось приємне. Складіть перелік бажаного. Список може містити якісь матеріальні речі   одяг або якісь новинки техніки, предмети їжі, прогулянки парком або приємні канікули, спілкування з людьми, які вам подобаються, ігри. Призначте одну таку приємність на день. Не дозволяйте порушити ваші плани, зашкодити їх виконанню, адже це може змусити вірити, що досягти бажаного з якоїсь причини неможливо.

Ви отримаєте чудову нагоду постежити за махінаціями своєї підсвідомості. Це буде вельми повчальним. Щоб прослідкувати за виконанням вправи, зробіть діаграму, на якій наприкінці дня позначайте, наскільки вам вдалося відчути задоволення. Будьте чесні перед собою. Якщо ви дозволите якомусь телефонному дзвінку чи іншій випадковості порушити ваші плани, сьогоднішній день не зараховуйте. Причому неможна звинувачувати обставини. Коли ви зумієте бути задоволеним хоча би п’ять днів на тиждень, знайте, що ви на правильному шляху.

Крок одинадцятий: складіть перелік перешкод у досягненні мети і спаліть його. Постарайтеся звести докупи всі причини, що викликають ваше незадоволення. Для цього напишіть у блокноті свою найближчу мету на шляху досягнення лідерських позицій. Після цього одразу зазначте всі обставини, за яких, як вам здається, ви не можете її досягти. Дозвольте собі говорити голосно. Надайте своєму внутрішньому критикові повну свободу слова. Хай говорить все, що хоче.

Після цього проартикулюйте цілі. Наприклад, твердження «Я хочу здобути вчений ступінь. Я здобуду вчений ступінь». Причини і міркування, за яких я не можу цього зробити: «У мене немає часу на підготовку до іспитів. Робота займає у мене весь день. А як бути з обома дітьми? Хто піклуватиметься про них? Я застарий знову вчитися. Це дуже дорого. Дружині це не сподобається. Батьки похилого віку,   мені потрібно піклуватися про них. Здоров’я вже не те. Я навіть по сходах піднімаюся насилу. І комп’ютер вже зовсім старий, потрібно купувати інший. Грошей зовсім не залишиться».

Продовжуйте перелік, поки не вичерпаються аргументи. Потім знову повторіть твердження того, що ви хочете. Коли відчуєте, що більше нема чого сказати, урочисто спаліть листок із переліком аргументів. Для кожної мети можна робити таку процедуру кілька разів, аби посилити її дію.

Крок дванадцятий: додайте собі впевненості і напористості. Вам може виявитися надзвичайно складно відстоювати свою позицію і залишатися до кінця вірним своїм принципам, навіть якщо вони викликають в інших заперечення. Ця тенденція поступатися і йти назад може виявлятися і в самій вашій поставі. Якщо ви постійно ходите зі схиленою головою, сутулячись, ледь волочите ноги і рідко дивитеся вгору чи озираєтесь, вам ніколи не стати лідером.

Тому пряма постава, розпрямлені плечі і груди, виставлені назустріч вашому супротивникові для словесного поєдинку вже здатні додати вам відчуття впевненості. Попрактикуйте цю манеру триматися, випробуйте її в жартівливому поєдинку під час дружньої вечірки з приятелем. Перенесіть вагу тіла з п’ят на носки. Коліна тримаєте злегка зігнутими. Підведіть підборіддя   хай і він бере участь у процесі вашого самоствердження.

Продовжуйте відстоювати свою позицію, не вдаючись до скарг, звинувачень чи докорів. Хорошим помічником у виконанні цієї вправи може стати дзеркало. Тембр голосу, глибина його звучання також може багато сказати про те, чи ви почуваєтеся беззахисною жертвою чи здатні претендувати на лідерство. Якщо ви розмовляєте або просите про послугу з жалюгідним виглядом і тремтінням в голосі, то самі мимоволі і провокуєте відмову.

Психолог Ерік Берн називає це   “носити футболку з написом: «Не бийте мене». Такий життєвий девіз або просто установка на конкретну бесіду якраз і породжує у багатьох людей бажання «стукнути» вас, утвердитися за ваш рахунок. Не говорячи вже про те, що така поведінка створить враження про вас як про слабку людину. Ви можете записати свою розмову на магнітофон і послухати, яке враження справляє її тембр, тон, звучання. Чи не пробиваються плаксиві, тужливі нотки? Можливо, незадоволеність або несхвалення? Не прослизає безпорадність, невпевненість? Попрацюйте над своїм голосом для надання йому авторитетності, впевненості, владності.

Пам’ятаєте, про нерішучу людину можна дізнатися за її невпевненими висловами, багатими на евфемізми, що «пом’якшують» мову: «досягти певних успіхів» замість «стати лідером», «не дуже радий» замість «розсердився» тощо. Створюють враження невпевненості і так звані кваліфікатори   «якби», «всього лише», «небагато», «судячи з усього». Про того хто, так говорить, складається враження як про слабку людину, що не володіє ситуацією. Знижують враження також самопринизливі вислови на зразок «я не оратор», «я ще малодосвідчений фахівець», «я людина нова».

Присвятіть кілька тижнів відпрацюванню дванадцяти практичних кроків вправ, запропонованих у цьому тренінговому інформаційному модулі. Обов’язково випробуйте, «приміряйте на себе» кожну вправу. Досвід свідчить, що одні вправи сподобаються вам більше, а інші   менше. Щось захоплюватиме, а щось   дратуватиме. Проявіть свій характер, наполегливість і силу волі   практикуйте хоча б десять кроків регулярно, поки вони не увійдуть до вашої плоті і крові, стануть частиною вас. Основне   сумлінність і регулярність занять. А якщо займатиметеся лише час від часу, «для галочки»   це нічого не дасть. Тільки за декілька тижнів щоденних практик ви обов’язково відчуєте результат. Нехай щастить!

 

Матеріали до теми


Бронювання працівників: роз’яснення юриста
Попри те що захист держави — це конституційний обов’язок громадян України, законодавець передбачив для певної категорії громадян можливість не виконувати ...
Соціальна відповідальність роботодавця охоплює за певних умов і пенсійне забезпечення колишніх працівників
Соціальна відповідальність роботодавця (його правонаступника) охоплює не лише економічні обов’язки перед працівниками, а й містить соціальну й етичну складову, що ...
Законопроєкт № 10449: що потрібно знати про мобілізацію в Україні
Верховна Раді 30 січня 2024 року зареєструвала урядовий проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих ...
Відмінності виконання роботи за трудовими і цивільно-правовими договорами
Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. При цьому трудовий договір треба ...