Спрощений режим регулювання трудових відносин під час воєнного стану

АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

Які особливості застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин?

Які істотні умови праці має бути визначено в трудовому договорі у разі застосування такого режиму?

Як провадити оплату праці працівника?

Починаючи з 24 лютого 2022 року трудове законодавство зазнало змін у декілька етапів. Зокрема, 19 серпня 2022 року набув чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2434-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (далі — Закон № 2434). Закон № 2434 втрачає чинність із дня припинення або скасування воєнного стану, який було введено відповідно до Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану». Тобто наразі Закон № 2434 діє до 21 листопада 2022 року.

Особливості застосування спрощеного режиму

Як показує практика, трудові відносини, що розвиваються в умовах воєнного стану, потребують змін, адже, зважаючи на зовнішні чинники, ситуації між сторонами трудового договору можуть змінюватися.

Законом № 2434 було доповнено Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) главою ІІІ-Б «Спрощений режим регулювання трудових відносин» (ст. 49-5−49-8). У статті 49-5 КЗпП, зокрема, визначено випадки, коли може застосовуватися спрощений режим регулювання трудових відносин (далі — спрощений режим). Тобто на підставі цієї статті роботодавець може з власної ініціативи домовитися з працівником про індивідуальні умови праці.

Спрощений режим застосовується до трудових відносин, що виникають:

1. між працівником та роботодавцем, який є суб’єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону із середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб

АБО

2. між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад 8 розмірів мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої законом

У 2022 році установлено МЗП:

• із 1 січня: у місячному розмірі — 6500 грн, у погодинному розмірі — 39,26 грн;
• з 1 жовтня: у місячному розмірі — 6700 грн, у погодинному розмірі — 40,46 грн (ст. 8 Закону України від 2 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік»).

Відповідно до частини 3 статті 55 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання залежно від кількості працівників та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у т. ч. до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб’єкти мікропідприємництва:

1. фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суми, еквівалентної 2 млн євро, визначеної за середньорічним курсом Національного банку України (далі — НБУ)
2. юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суми, еквівалентної 2 млн євро, визначеної за середньорічним курсом НБУ

Суб’єкти малого підприємництва:

1. фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи — підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суми, еквівалентної 10 млн євро, визначеної за середньорічним курсом НБУ
2. юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суми, еквівалентної 10 млн євро, визначеної за середньорічним курсом НБУ

Суб’єкти великого підприємництва:

1. юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ

Суб’єкти середнього підприємництва:

1. інші суб’єкти господарювання

Повну версію статті читайте в Живому журналі «КАДРОВИК.UA» № 11.

Автор: Наталія Киріченко, фахівець з питань трудового законодавства та кадрового діловодства