Верховний Суд підтвердив можливість роботодавця стягнути в порядку регресу значні суми збитків із посадової особи, яка підписала незаконний наказ про звільнення працівника. Йдеться не лише про середній заробіток за час вимушеного прогулу, а й про інші витрати підприємства, пов’язані з виконанням судового рішення.
Такого висновку Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов у постанові від 19 травня 2026 року у справі № 317/7065/23.
Суть спору
Позивачем у справі виступило акціонерне товариство, яке звернулося до суду з вимогою стягнути матеріальну шкоду з колишнього президента товариства. Причиною став наказ про звільнення директора управління закупівель, який раніше був визнаний судом незаконним.
Після розгляду трудового спору суд поновив працівника на посаді та зобов’язав підприємство виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу. Крім того, на користь працівника були стягнуті витрати на професійну правничу допомогу, судовий збір і компенсація за невикористану відпустку.
У результаті загальна сума витрат підприємства перевищила 1,6 млн грн.
Підприємство вказало, що саме незаконний наказ керівника став причиною цих фінансових втрат, а тому витрати мають бути компенсовані винною службовою особою.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Що вирішили суди
Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію товариства. Вони встановили, що саме президент товариства підписав наказ про звільнення, який згодом був скасований судом як незаконний.
Відповідач подав касаційну скаргу, у якій намагався довести, що:
- право регресної вимоги у підприємства ще не виникло;
- він не є службовою особою у розумінні статті 237 КЗпП;
- витрати на правничу допомогу, судовий збір та компенсацію відпустки не можуть входити до складу шкоди.
Однак Верховний Суд ці доводи не підтримав.
Позиція Верховного Суду
Суд нагадав, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть повну матеріальну відповідальність у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника.
Також стаття 237 КЗпП прямо передбачає, що службова особа повинна компенсувати підприємству шкоду, пов’язану з оплатою часу вимушеного прогулу чи виконання нижчеоплачуваної роботи.
Верховний Суд окремо наголосив:
відповідальність настає за будь-яке порушення трудового законодавства, а не лише за грубі чи умисні порушення.
Суд встановив, що президент товариства діяв у межах своїх посадових повноважень, здійснював організаційно-розпорядчі функції та особисто підписав наказ, який згодом був визнаний незаконним.
Тому твердження про те, що відповідач не є службовою особою у розумінні трудового законодавства, були відхилені.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Які витрати можна стягнути
Особливу увагу Верховний Суд приділив складу шкоди, яку роботодавець має право стягнути в порядку регресу.
Суд підтвердив можливість стягнення:
- середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- судового збору;
- витрат на професійну правничу допомогу;
- компенсації за щорічну відпустку за період вимушеного прогулу.
ВС зазначив, що всі ці витрати є безпосереднім наслідком незаконного звільнення працівника та виконання рішення суду про його поновлення.
Відсутність посади не звільняє від відповідальності
Верховний Суд також підкреслив важливий правовий висновок:
звільнення керівника з посади не припиняє його відповідальності за незаконні рішення, ухвалені під час роботи.
Тобто службова особа може відповідати за збитки навіть після припинення трудових відносин із підприємством.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: [email protected]
Значення рішення для роботодавців
Постанова Верховного Суду формує важливу практику для трудових спорів і корпоративного управління.
Суд фактично підтвердив, що роботодавці можуть перекладати фінансові наслідки незаконних кадрових рішень на посадових осіб, які допустили порушення закону.
Для керівників підприємств це рішення є сигналом про необхідність особливо уважно дотримуватися трудового законодавства під час звільнення працівників, адже помилкові або незаконні кадрові рішення можуть мати не лише репутаційні, а й значні особисті фінансові наслідки.
Джерело: Судово-юридична газета
