Трудова повинність у воєнний час: правові підстави та категорії осіб

8:00 23.01.2026

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Наразі Указами Президента України воєнний стан продовжено. У рамках воєнного стану, серед іншого, згідно із законодавством може бути встановлено і так звану трудову повинність.

Чим регулюються основні питання трудової повинності

На сьогодні основні питання встановлення трудової повинності врегульовано:

Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі — Закон № 389);
Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 (далі — Порядок № 753).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 753 його дія поширюється на військове командування, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування або військові адміністрації (у разі їх утворення), а також підприємства, установи і організації незалежно від форми власності (далі — підприємства).

Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»

Зокрема, у статті 8 Закону № 389 зазначається, що військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як:

запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб;
використовувати потужності та трудові ресурси підприємств усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.

Військовим командуванням є Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань (абзац другий ч. 1 ст. 3 Закону № 389).

Працездатні особи — це особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров’я здатні до активної трудової діяльності (ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення»).

Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77

Що означає поняття «трудова повинність»

Визначення поняття «трудова повинність» міститься в абзаці третьому пункту 3 Порядку № 753.

Трудова повинність — короткостроковий трудовий обов’язок у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, що не потребує обов’язкової згоди особи, стосовно якої запроваджується такий трудовий обов’язок.

Поняття «трудова повинність» не слід плутати з поняттям «суспільно корисні роботи», про які йдеться в абзаці другому пункту 3 Порядку № 753.

Суспільно корисні роботи — види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, а також не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, та до яких належать роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки.

Разом із тим слід зазначити, що хоча «трудова повинність» та «суспільно корисні роботи» згідно з законодавством є окремими поняттями, між ними є тісний взаємозв’язок, що виплаває з пункту 1 Порядку № 753, де зокрема зазначається, що суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану виконуються під час запровадження трудової повинності. Тобто спочатку запроваджується трудова повинність, і вже в рамках такої трудової повинності виконуються певні суспільно корисні роботи.

Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ч. 1 ст. 1. Закону № 389).

Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: [email protected]

Хто і як ухвалює рішення про запровадження трудової повинності

Згідно з пунктом 4 Порядку № 753 військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням місцевих держадміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймати рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт (далі — рішення). У такому рішенні, зокрема, зазначаються:

обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт;
критерії відбору таких осіб, зокрема за віком, професією, спеціальністю (у разі потреби);
перелік груп (бригад, загонів) працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, їх орієнтовна чисельність та порядок взаємодії у разі їх утворення;
вид, перелік видів суспільно корисних робіт, до виконання яких залучаються працездатні особи;
межі території, транспортні маршрути (або організація доставки до місця проведення суспільно корисних робіт) та найменування об’єктів, де планується виконання зазначених робіт;
місце та час збору працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, строк їх виконання;
посадові особи, які відповідають за інформування, оповіщення та збір зазначених осіб;
замовник (підприємство, установа, організація) суспільно корисних робіт (далі — замовник суспільно корисних робіт), де працюватимуть такі особи;
інші питання, вирішення яких сприятиме виконанню таких робіт (у разі потреби).

Хто залучається до суспільно корисних робіт

Згідно з пунктом 5 Порядку № 753 до суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме:

зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту, — у порядку переведення;
особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
ветерани війни та особи, звільнені з військової служби, які є незайнятими працездатними особами.

Забороняється залучати до суспільно корисних робіт:

малолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п’ятнадцяти років;
жінок, які мають дітей віком до трьох років;
вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров’я…

Докладніше — у статті консультанта із соціально-трудових відносин Олександра Клименка на онлайн-платформі КАДРИ.UA.

Джерело: КАДРИ.UA