Трудове законодавство очима роботодавця: яким воно має бути?

Дата публікації: 12.11.2019

Останнім часом роботодавцям і працівникам України анонсують реформування законодавства про працю. Так, однією з головних тез щодо цього є лібералізація трудового законодавства та створення сприятливих умов для роботодавців. Аби дізнатися більше про заплановані зміни, редакція журналу «КАДРОВИК.UA» звернулася до Виконавчого Віце-президента Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців «Конфедерація роботодавців України» Олексія Мірошниченка.

К.UA: Хотілося б поговорити про інспекторів праці та законодавче підґрунтя їхньої діяльності. Наразі вони керуються Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, який, до речі, хочуть скасувати. У Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877 (далі — Порядок № 877), як і в Кодексі законів про працю України, вони не згадуються.

Тож коли інспектори приходять до роботодавців з перевіркою, ті кажуть, що Порядок № 877 — це лише підзаконний акт. Чи треба на рівні закону регулювати діяльність інспекторів як представників органу нагляду і контролю? У законопроекті ТКУ № 0955 про них ідеться у книзі 7.

О. М.: Книга 7 «Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства» — це ініціатива голови Державної служби України з питань праці Романа Чернеги. 
У Конвенції Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі 1947 року № 81 (їй 72 роки!) зазначено, що інспектори праці мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби приходити на будь-яке підприємство, що підлягає інспекції. І це, з одного боку, правильно, якщо йдеться про інспектора праці у класичному розумінні Конвенції. А хто знав про інспекцію з праці до затвердження Кабінетом Міністрів України постанови «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10 вересня 2014 року № 442, коли в Україні скоротили кількість контролюючих органів і додалася інспекція? Згодом інспекторам додали ще дві функції — повноваження ліквідованої Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України з елементами повноважень санітарно-епідеміологічної служби. Якщо ми хочемо зробити інспекцію з праці, то ми повинні чітко визначити, чим вона повинна займатися (перевірка працевлаштування, оплати праці, умов праці, забезпечення соціальних гарантій та ін.). Якщо у такому вигляді — це одне. Зараз, наскільки мені відомо, у процесі передавання відповідних повноважень від Міністерства соціальної політики України до Міністерства економіки України ці функції планують обмежити і залишити «класичну» інспекцію. 

Також потрібно розуміти, хто має виконувати повноваження інспекторів праці в органах місцевого самоврядування. Законодавством передбачено дві категорії: технічні інспектори профспілок і інспектори органів місцевого самоврядування. На моє запитання — скільки видали посвідчень працівникам органів місцевого самоврядування, відповідь була така — близько 600. А чому і профспілки не можуть бути громадськими інспекторами? Можна ж їх навчити! Але функції цих двох категорій інспекторів повинні бути консультативно-профілактичними.

І що ще важливо! На мій погляд, інспекція з праці має бути потужною аналітичною структурою, яка безпосередньо на місцях здійснювала б аналіз тієї чи іншої галузі. От наприклад, хіба є проблемою порахувати на будівництві легальних і нелегальних працівників? Є відеокамери, можна порахувати. Також елементарно у банку можна подивитися, скільки сплачено ЄСВ. Зараз у нас, на жаль, такий аналітичний підхід  відсутній. 

Інспекція з праці має бути у нашій країні у будь-якому разі, але у дусі згаданої вище Конвенції, без служби гірничого нагляду та промислової безпеки і санітарно-епідеміологічної служби, а головне — аналітичного спрямування. І тільки у крайньому випадку інспекторам треба відвідувати підприємства.  

К.UA: Президент України скоротив терміни щодо прийняття нового трудового законодавства (до 1 грудня 2019 року потрібно прийняти, до 1 січня 2020 року —увести в дію). У вільному доступі законопроекту ТКУ нема. Враховуючи такі швидкі темпи, чи потрапить цей законопроект на аналіз Міжнародної організації праці (як це було із законопроектом № 1658) чи це буде наш локальний проект? І чи потрібно це взагалі робити?

О. М.: Коли у Міжнародній організації праці (далі — МОП) чують слово «Україна», то одразу асоціюють його з ТКУ. Тому, гадаю, що ТКУ не будуть направляти до МОП. Звичайно, він може бути направлений, але МОП розглядатиме його щонайменше 2 роки. І якщо МОП ще захоче його розглядати. Щодо останнього проекту ТКУ (№ 1658) МОП зробила головний висновок: у трудовому законодавстві повинна бути основна лінія — flex-security — гнучка захищеність. Тобто ТКУ повинен мотивувати до створення нових робочих місць, давати право роботодавцю щодо оптимізації чисельності, нових форм працевлаштування, але при цьому і захищати легальних працівників. У приватних бесідах представники МОП наголосили, що проект ТКУ № 1658 — це перехід від комунізму до соціалізму. 

Із розмов, що лунали на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, все виглядає так: є певна особа, якій усі надають свої побажання та пропозиції. Потім все це систематизуватиметься. У який спосіб — ніхто не знає. Можливо, щось буде взято із законопроекту ТКУ № 0955, можливо, його хтось там пише і нам його покажуть. Але те, що він буде прийнятий до нового року — це 100-відсотково. Питання полягає лише у тому, яким буде цей кодекс і кого він буде задовольняти. 

Повністю інтерв'ю з Олексієм Мірошниченком читайте у листопадовому номері журнала «КАДРОВИК.UA», №11’2019.

ПРИДБАТИ ЖУРНАЛ