Верховний Суд надав правовий висновок у спорі про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Верховний Суд України (далі — ВСУ) на засіданні Судової палати у цивільних справах 3 жовтня 2012 розглянув справу № 6-109 ЦС 12, предметом якого була суперечка про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
При розгляді цієї справи ВСУ зробив правовий висновок про те, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів.
У трудових правовідносинах такі поняття як зобов’язання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобов’язання не застосовуються. Такі терміни використовуються у ряді статей Цивільного та Господарського кодексів.
Статті 116, 117 КЗпП України структурно віднесені до розділу VII «Оплата праці» зазначеного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки і не є санкцією за невиконання грошового зобов’язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, що нараховується в розмірі середнього заробітку.
Враховуючи викладене, ВСУ вважає, що касаційний суд помилково погодився з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо дії мораторію на задоволення вимог колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
